Операції із застави майна — буденне явище. Вони доволі часто відбуваються на практиці між звичайними підприємствами й дозволяють кредиторові підстрахуватися. Адже якщо боржник не виконає зобов’язання, забезпечене заставою, кредитор отримає право задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на заставлене майно.
Правові особливості заставних операцій ми розглянули в матеріалі «Правові аспекти застави». А нині розповімо про особливості обліку в кредитора-заставодержателя. При цьому домовимося, що обидві сторони договору застави — звичайні юрособи — резиденти України (не фінустанови), які складають фінзвітність за П(С)БО та є платниками податку на прибуток і ПДВ
Бухгалтерський облік
Передання активів у заставу
Отримане у заставу майно не вважають активом заставодержателя. Адже право власності на нього лишається у заставодавця, хоча й з істотними обмеженнями.
Зокрема, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 586 ЦКУ). Ба більше, у договорі застави можна передбачити право заставодержателя користуватися переданим йому предметом застави, та його обов’язок здобувати з предмета застави плоди та доходи (ч. 4 ст. 586 ЦКУ).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: