У зв’язку з подіями довкола «ПриватБанку», нової гостроти набуває питання відповідальності за затримку податкових платежів з вини банку. Із цього приводу впродовж 2016 року маємо декілька судових рішень ВАСУ, у яких зазначається наступне.
- Відповідно до п.129.6 ПКУ, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів із вини банку такий банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, установлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету чи державного цільового фонду. Водночас платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів й інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
- Беручи до уваги вимоги п. 129.7 ПКУ, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) із вини банку порушення, учинене внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишка коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо надалі банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів й інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
- Конституційний обов’язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним із часу подання до обслуговуючого банку платіжного документа на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок грошових коштів платника. Своєю чергою, платник не несе відповідальності за дії банківських і кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати й перерахування податків до бюджету.
- За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов’язок зі сплати відповідної суми податкового зобов’язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Ознаками недобросовісності платника є:
- проведення операції по рахунку в банку, який призначений винятково для перерахування податків за відсутності інших операцій по цьому рахунку;
- направлення банку платіжного доручення на перерахування податку в разі, якщо попередні вимоги про сплату коштів тим самим банком не були виконані;
- наявність у платника рахунків в інших банках, через які можна було перерахувати податок до бюджету;
- невиконання самим платником вимог, установлених договором та/або законодавством, для проведення платежу через банківську установу.
За умови ж установлення добросовісності платника, передбачена п. 129.6 ПКУ відповідальність банку не звільняє його від обов’язку перерахувати до бюджету основну суму податку, переказ якої ініційовано платником.
Див. ухвали ВАСУ: від 19.10.2016 р. № К/800/21873/16; від 20.07.2016 р. № К/800/34451/15; від 06.04.2016 р. № К/800/47693/15; від 17.03.2016 р. № К/800/43866/14; від 23.02.2016 р. № К/800/38099/15; від 16.02.2016 р. № К/800/18047/15.
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія