Звільнення працівника у зв’язку з його відмовою від продовження роботи, пов’язаною зі зміною істотних умов праці, дає йому право на вихідну допомогу. Проте КЗпП обіцяє лише 1 середній місячний заробіток.* Якщо ж роботодавець обіцяв більше, за таку виплату іноді доводиться боротися, навіть у суді.
Нагадаємо, що зміна істотних умов праці може бути підставою для звільнення працівника. Втім, не сама така зміна, а небажання працівника працювати за новими умовами праці (зокрема в іншій місцевості або за меншу зарплату).
* Постанова ВС від 30.04.2025 у справі №755/6825/23.
Так, підставами для припинення трудового договору є (п. 6 ст. 36 КЗпП):
— відмова працівника від переведення на роботу до іншої місцевості разом із підприємством, установою, організацією;
— відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Зверніть увагу: йдеться про вираження небажання працівника продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці — очевидно, таке небажання (відмова) має бути виражена у письмові формі. Втім, під час воєнного стану комунікації між працівником та роботодавцем можуть здійснюватися і в електронній формі, наприклад обміном листами в електронній пошті або надсиланням електронної копії (фотографії) такої відмови. Зрозуміло одне: таке небажання треба задокументувати, щоб потім не було непорозумінь.
У документуванні умов звільнення зацікавлені обидві сторони: роботодавець — аби правильно оформити звільнення, працівник — аби отримати вихідну допомогу. Адже ст. 44 КЗпП каже про право працівників, яких звільнили за п. 6 ст. 36 КЗпП, на вихідну допомогу не менше від середнього місячного заробітку.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: