Окремі працівники підприємства працюють віддалено в інших містах. Як правильно виконати вимоги законодавства щодо видачі працівникові у день звільнення трудової книжки та копії наказу про звільнення?

З 10 червня 2017 року ст. 47 КЗпП передбачає, що «власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника».

Певна річ, якщо йдеться про звільнення працівника, який був працевлаштований на підприємстві до 10 червня 2021 року та його трудова книжка зберігалася в роботодавця, то її також потрібно видати працівникові в день звільнення з унесеним до неї відповідним записом. Таку вимогу містить наразі й п. 4.1 Інструкції № 58.

До 10 червня 2021 року у ст. 235 КЗпП було прописано, що працівникові виплачують середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або вповноваженого ним органу. Однак із 10 червня у ст. 235 КЗпП діє інше правило: середній заробіток за весь час вимушеного прогулу роботодавцю доведеться виплатити працівникові, якщо в день звільнення йому з вини роботодавця не буде видано копію наказу (розпорядження) про звільнення.

Своєю чергою, у п. 4.1 Інструкції № 58, як і раніше, передбачено, що в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або вповноваженого ним органу працівникові сплачують середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такій ситуації буде день видачі трудової книжки.