Правління Національного банку України ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 року встановити облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт. У такий спосіб Національний банк модернізує свій операційний дизайн монетарної політики за системою “нижньої межі”.
Ставки за іншими операціями НБУ з банками встановлені таким чином: ставка за тримісячними ДС дорівнюватиме “обліковій ставці + 4 в. п.” (20%), а за кредитами рефінансування – “обліковій ставці + 6 в. п.” (22%). Отже, фактично рівні ставок за операціями НБУ з банками залишаться незмінними.
Модернізація операційного дизайну монетарної політики посилить сигнальну роль облікової ставки в умовах структурного профіциту ліквідності. Такі зміни, зокрема, дадуть змогу НБУ утримувати короткострокові гривневі міжбанківські ставки близькими до облікової ставки. У результаті зросте спроможність НБУ впливати на очікування економічних агентів та мотиви їхньої економічної поведінки.
Утримання незмінними ставок за операціями НБУ з банками наразі узгоджується з необхідністю збереження привабливості гривневих інструментів, що важливо для забезпечення помірної інфляції та курсової стійкості на прогнозному горизонті.
Упродовж останніх місяців інфляція стрімко знижувалася, передусім завдяки високим врожаям сільськогосподарських культур
У вересні інфляція знизилася до 7,1% у річному вимірі. Таку цінову динаміку зумовлювала насамперед значна пропозиція сільськогосподарської продукції нового врожаю, зокрема овочів та фруктів, цукрових буряків, зернових та олійних культур. Мораторій на підвищення низки житлово-комунальних тарифів надалі обмежував зростання адміністративно-регульованих цін. Стійка ситуація на валютному ринку стримувала подорожчання товарів, що мають значну імпортну складову (побутова техніка, електроніка тощо). У результаті базова інфляція у вересні теж помітно сповільнилася – до 8,4% у річному вимірі. За оцінками НБУ інфляція продовжила сповільнюватися в жовтні, чому, зокрема, посприяло збереження курсової стійкості на тлі успішного переходу до керованої гнучкості курсу.
Водночас зберігався тиск на інфляцію з боку інших фундаментальних чинників. Поступове відновлення економіки супроводжується пожвавленням попиту на споживчі товари і послуги, а дефіцит кваліфікованих працівників, зокрема внаслідок міграції, спонукає підприємства до підвищення зарплат відносно високими темпами. Крім того, тиск на витрати бізнесу залишається значним, що пов’язано з наслідками війни – руйнуваннями, ускладненою логістикою, подорожчанням електроенергії для непобутових споживачів тощо.
Інфляція залишатиметься на однознаковому рівні, хоч і тимчасово прискориться наступного року
НБУ поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний чинник цього перегляду – вплив високих врожаїв на динаміку продовольчих цін. Водночас НБУ підвищив прогноз інфляції на 2024 рік – з 8,5% до 9,8%. Пришвидшення зростання цін у наступному році зумовлюватиметься низькою цьогорічною базою порівняння для вартості продовольчих товарів, тривалішим збереженням тиску на витрати бізнесу через перегляд припущення щодо безпекових ризиків, збільшенням зарплат та прискоренням зростання адміністративно-регульованих цін.
Надалі інфляція сповільниться до 6% у 2025 році. Цьому передусім сприятиме очікуване зниження безпекових ризиків, що припускається прогнозом НБУ. Відновлення оптимальної логістики та виробництва в післявоєнний період дасть змогу нарощувати пропозицію товарів та обмежуватиме ціновий тиск. Вагомий вплив на цінову динаміку матиме й очікуване зниження світових цін на енергоносії.
Економічне зростання відновиться за підсумками 2023 року і триватиме надалі
НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП із 2,9% до 4,9% у 2023 році. Стрімкіше економічне відновлення спричинене низкою чинників. Серед них – вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов, ліпші, ніж у попередньому прогнозі, оцінки врожаїв, розширення альтернативних шляхів експортних постачань, а також суттєвіші обсяги бюджетних видатків.
У 2024 році економіка зросте на 3,6%, попри збереження високих безпекових ризиків. Економічному зростанню сприятиме подальша розбудова альтернативних шляхів постачань та збереження м’якої фіскальної політики, що підтримуватиме споживчий попит. Натомість усе ще ускладнена логістика та обмежені війною інвестиції гальмуватимуть економіку.
НБУ прогнозує пришвидшення зростання реального ВВП у 2025 році до 6%. Цьому сприятиме насамперед очікуване зниження безпекових ризиків. Воно супроводжуватиметься поступовим поверненням мігрантів із-за кордону, поліпшенням споживчих та інвестиційних настроїв, налагодженням оптимальної логістики та виробництва, відбудовою пошкодженої інфраструктури.
Завдяки офіційному фінансуванню НБУ зможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів та, відповідно, стійкість валютного ринку
Передбачається, що загальний обсяг фінансової підтримки у формі кредитів і грантів цьогоріч сягне близько 45 млрд дол. США. Ці надходження залишаються основним джерелом покриття високого дефіциту державного бюджету, що цього року розшириться до майже 29% ВВП. Завдяки міжнародній допомозі Україна також має змогу фінансувати значний дефіцит поточного рахунку, а НБУ – підтримувати високий рівень міжнародних резервів та балансувати валютний ринок.
Потреби України у зовнішньому фінансуванні в наступні роки залишатимуться значними, попри поступову мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів та фіскальну консолідацію. Важливим припущенням прогнозу залишається достатність та ритмічність надходження такої допомоги. Необхідною умовою для цього є виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Це дасть змогу профінансувати критичні видатки бюджету та надалі уникати його емісійного фінансування. Зі свого боку НБУ зможе підтримувати резерви на рівні вище 40 млрд дол. США, попри значні інтервенції для збереження стійкості валютного ринку, у тому числі на тлі подальших заходів із валютної лібералізації.
Ключовим ризиком прогнозу залишається триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни
Війна триває. Національний банк переглянув основне припущення щодо високих безпекових ризиків. Оновлений прогноз передбачає їх збереження щонайменше до кінця 2024 року. Це припущення узгоджується з переважною більшістю експертних прогнозів та результатами опитувань. Також воно відповідає припущенням, закладеним у проєкт бюджету на 2024 рік, що передбачає збереження значних видатків на підтримання обороноздатності впродовж року.
Високий рівень невизначеності щодо тривалості повномасштабної війни зберігається. Швидша перемога України посприяє стрімкішому економічному зростанню та нівелює значну кількість інфляційних ризиків, пов’язаних із війною. Натомість триваліше, ніж очікується зараз, збереження безпекових ризиків може призвести до додаткових втрат потенціалу української економіки та сильнішого інфляційного тиску на прогнозному горизонті.
Актуальними залишаються також такі ризики:
- зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
- виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
- негативні міграційні тенденції.
Натомість значному пришвидшенню економічного відновлення може посприяти реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім того, зростання економіки в найближчій перспективі може виявитися швидшим, ніж очікується, у разі суттєвішого нарощування потужності морських шляхів експорту.
Ураховуючи баланс ризиків і потребу подальшого підтримання високої привабливості гривневих активів, зокрема на етапі адаптації учасників валютного ринку до керованої гнучкості курсу, Правління вирішило залишити незмінними процентні ставки за операціями НБУ з банками
Попередні кроки з пом’якшення процентної політики привели до очікуваного зниження ставок за гривневими інструментами. Водночас поточні ставки за ОВДП і депозитами в національній валюті забезпечують достатній захист від інфляційного знецінення. З іншого боку, потенціал пом’якшення процентної політики є наразі обмеженим, ураховуючи необхідність утримання реальних процентних ставок за гривневими інструментами в додатній площині.
Додатково для стимулювання подальшого поліпшення строкової структури банківських депозитів НБУ вирішив скоригувати параметри вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати. Зокрема, з грудня 2023 року базою для розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні ДС буде виключно приріст строкових гривневих депозитів фізичних осіб на термін понад три місяці. Це стимулюватиме банки до активної роботи з вкладниками в напрямі нарощування строкових депозитів.
Крім того, з 3 листопада Національний банк залишить доступ до придбання тримісячних ДС тільки тим банкам, які не мають заборгованості за довгостроковими кредитами рефінансування.
Також Національний банк вирішив знизити частоту проведення тендерів із розміщення тримісячних ДС зі щотижневої до одного разу на два тижні. Наступний тендер відбудеться 3 листопада.
Подальше пом’якшення процентної політики враховуватиме необхідність підтримання привабливості гривневих активів
За умови відсутності ознак погіршення балансу ризиків, а також успішної адаптації учасників ринку до нового валютного режиму НБУ бачить можливість додаткового зниження облікової ставки на найближчому засіданні. Водночас очікувана траєкторія інфляції та плани щодо подальших кроків з валютної лібералізації обмежують простір для пом’якшення процентної політики у наступному році. Повернення до циклу зниження облікової ставки в 2024 році стане можливим лише в разі суттєвого зниження ризиків для курсової стійкості та інфляційної динаміки.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 6 листопада 2023 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 грудня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
* Операційний дизайн за системою “нижньої межі” передбачає, що ключова ставка центрального банку визначає процентну ставку за операціями з вилучення ліквідності на термін овернайт. Це і є “нижньою межею” коридору ставок, за якими центральний банк проводить свої операції з регулювання ліквідності. Відповідно процентні ставки на міжбанківському кредитному ринку знаходяться або на рівні, або є близькими до ключової ставки.
Зазвичай центральні банки використовують систему “нижньої межі” в умовах суттєвого профіциту ліквідності у банківській системі. Унаслідок масштабних обсягів програм кількісного пом’якшення після глобальної фінансової кризи центробанки багатьох країн світу проводять свою монетарну політику в умовах значного профіциту ліквідності. Це суттєво збільшило використання операційного дизайну на основі системи “нижньої межі”.
Стратегією пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості курсу та повернення до інфляційного таргетування визначено, що Національний банк відновить проведення за обліковою ставкою основного обсягу операцій з регулювання ліквідності банківської системи. З початку повномасштабного вторгнення рф основний обсяг операцій з регулювання ліквідності здійснюється саме за операціями з ДС овернайт.
Модернізація операційного дизайну на основі системи “нижньої межі” в умовах профіциту ліквідності забезпечить наближення рівня короткострокових міжбанківських ставок до облікової ставки, що посилить її статус як індикатора вартості грошей. Це спростить для учасників ринку розуміння стану монетарних умов та напряму змін у монетарній політиці. У результаті це посилить спроможність НБУ впливати на стан грошово-кредитного ринку. А отже, – і на вартість середньо- та довгострокових фінансових ресурсів, очікування економічних агентів та мотиви їхньої економічної поведінки, а також на динаміку макроекономічних показників. Крім того, це підвищить ефективність процесу ухвалення рішень з монетарної політики та їх донесення до громадськості.
Операційний дизайн за системи “нижньої межі” також залишає можливості для використання додаткових елементів, як, наприклад, лімітовані тримісячні депозитні сертифікати НБУ. Додаткові лімітовані операції дають змогу центральним банкам ефективніше досягати одночасно кількох завдань. У випадку НБУ тримісячні ДС стимулюють банки зберігати на достатньому рівні ставки за гривневими депозитами для населення, що важливо для забезпечення курсової стійкості та помірної інфляції у середньостроковій перспективі.
Нагадаємо, що за попереднього операційного дизайну за системою “коридору” ставка за ДС овернайт дорівнювала “обліковій ставці – 4 в. п.” (16%), ставка за тримісячними ДС – “обліковій ставці” (20%), а за кредитами рефінансування – “обліковій ставці + 2 в. п.” (22%). Отже наразі фактичний рівень ставок за операціями НБУ з банками залишиться незмінним.
У майбутньому НБУ може розглянути питання повернення до системи симетричного коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу навколо облікової ставки та доцільності розміщення двотижневих депозитних сертифікатів за обліковою ставкою. Водночас наразі такі кроки не плануються.
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
