
Наприкінці вересня 2023 року закінчився термін звітування платниками податків щодо виплачених доходів нерезидентам із джерелом походження з України за 2022 рік, а саме за операціями, які відповідали критеріям визначення як контрольовані, за результатами здійснення яких обсяг оподатковуваного прибутку підлягав коригуванню за принципом “витягнутої руки”. За результатами проведених досліджень з метою обґрунтування відповідності ціноутворення в контрольованих операціях принципу “витягнутої руки” у 2022 році доволі багато платників податків установили, що умови контрольованих операцій інші від тих, які відповідають принципу “витягнутої руки”, унаслідок чого проведено самостійне коригування суми оподатковуваного прибутку відповідно пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Згідно з даними ДПС за звітний 2022 рік платники податків задля самостійного коригування цін контрольованих операцій та відповідно сум податкових зобов’язань подали Додатків ТЦ на загальну суму 3,6 млрд грн, тобто 62 % від усієї суми коригувань, які здійснили протягом 2023 року (5,8 млрд грн).
За результатами поданих звітів про контрольовані операції та уточнюючих декларацій з податку на прибуток, у яких відображено коригування відповідно до вимог статті 39 ПКУ, податкові органи здійснили моніторинг звітів, наслідком якого також стали чисельні запити платникам податків щодо надання пояснень та з пропозиціями здійснити оподаткування скоригованого прибутку як дивідендів, що виплачені на користь нерезидентів. На сьогодні саме ця категорія підприємств, які здійснили коригування оподатковуваного прибутку відповідно до принципу “витягнутої руки”, опинилася під прицільною увагою контролюючих органів як “потенційне” джерело додаткових надходжень грошових коштів до бюджету країни. Такі платники податків змушені витрачати час і надавати відповіді з роз’ясненням обставин коригування звітності та спростовувати подекуди хибні претензії податкового органу. Тож з’ясуємо обставини, коли претензії податківців можуть мати підстави, а коли є необґрунтованими.
Слід зауважити, що ПКУ містить доволі розмите тлумачення “конструктивних” дивідендів у пп. 14.1.49, який визначає дивідендами суму, сплачену пов’язаним нерезидентам, нерезидентам із низькоподаткових юрисдикцій та тим, що мають специфічну ОПФ, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) чи за цінні папери понад суму, яка відповідає принципу “витягнутої руки”. Таке розширене тлумачення визначення “дивідендів” запровадив до ПКУ з 01.01.2021 Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” від 16.01.2020 р. № 466-ІХ. Ця норма стала доволі резонансною й викликала чимало дискусій у професійних колах, значна кількість запитань залишалась без відповіді й офіційного тлумачення, що своєю чергою могло спричинити необґрунтовані вимоги податківців та безпідставні донарахування податку на репатріацію.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: