Починаючи з 01.01.2015 р. почало виникати все більше запитань щодо визначення страхового стажу, адже з’явилося нове обмеження для розміру лікарняних і декретних ― якщо страховий стаж менше 6-ти місяців за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку. Тож з’ясуймо, як нині підрахувати страховий стаж для лікарняних і декретних

Як визначають страховий стаж для лікарняних і декретних

Інформацію про страховий стаж заповнюють на зворотному боці листка непрацездатності працівники кадрової служби чи інша вповноважена на це особа. Тож звідки вони мають брати дані про страховий стаж?

Спочатку з’ясуймо, які саме періоди зараховують до страхового стажу.

Страховий стаж ― це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, аніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105, далі ― Закон про соцстрах).

Також до страхового стажу для оплати лікарняних і декретних включаються як періоди, за які сплачено страхові внески в розмірі мінімального страхового внеску:

• період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
• період отримання виплат за окремими видами соціального страхування: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги по вагітності та пологах; допомоги по безробіттю; допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві; пенсії по інвалідності.

Нагадаємо: мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток розміру мінзарплати на розмір внеску, установлений законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ).

Страховий стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), а до його впровадження — у порядку та на умовах законодавства, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону про соцстрах).

Відомості з Держреєстру про страховий стаж може отримати як страхувальник (за період перебування особи в трудових відносинах зі страхувальником), так і застрахована особа (за будь-який період). Такі відомості надаються у вигляді Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7, яка наведена в додатку 2 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1, далі — Положення № 10-1).

Страховий стаж за попередні періоди

Раніше періоди страхового стажу визначав Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240). А до набрання ним чинності стаж обчислювали відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ от 19.10.1998 р. № 1658 (далі — Правила № 1658). Тобто за період до 27.02.2001 р. трудовий стаж фактично ототожнювався зі страховим стажем і визначався за записами в трудовій книжці.

Оскільки до Закону № 2240 і Закону про соцстрах неодноразово вносили зміни, акумулюємо в таблиці інформацію про порядок визначення страхового стажу.

Таблиця

Визначення страхового стажу для лікарняних і декретних

Починаючи з 01.01.2016 р. фізособи-підприємці й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, теж мають право на виплату матзабезпечення за рахунок Фонду соцстраху.

ЄСВ за місяць сплачений у сумі меншій за мінімальний страховий внесок: як визначити страховий стаж

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу для лікарняних і декретних пропорційно до суми сплаченого ЄСВ (ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрах). Тож страхувальник має визначати страховий стаж за даними Держреєстру, а також може підраховувати його самостійно.

За даними Держреєстру, приписує визначати страховий стаж ч. 2 ст. 21 Закону про соцстрах.

Як сказано вище, роботодавець може звернутися до органу ПФУ й отримати форму № ОК-7із відомостями про страховий стаж застрахованої особи, котра перебуває з ним у трудових відносинах. А за періоди роботи на інших підприємствах застрахована особа може самостійно отримати форму № ОК-7, звернувшись до відповідного органу ПФУ за місцем проживання.

Однак форма № ОК-7 містить відомості про страховий стаж у календарних днях. Тому виникають питання під час підрахунку страхового стажу, адже для заповнення страхового стажу на зворотному боці листка непрацездатності дні потрібно перевести в місяці.

Пропорційний розрахунок відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрах — страховий стаж обчислюється в місяцях.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св : В,

де: ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу;

Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

[note]Зверніть увагу

Різниця між мінімальною та фактичною зарплатою, на яку нараховується ЄСВ відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, не є заробітком застрахованої особи. Тому суми донарахованого з розрахунку мінзарплати ЄСВ не включають у форму № ОК-7, і, відповідно, вони не впливають на страховий стаж для лікарняних і декретних (див. лист ДФС від 27.10.2015 р. № 22623/6/99-99-17-03-03-15).[/note]

Про наслідки для страхового стажу переведення працівника на неповний робочий день можна дізнатися з матеріалу «Переведення працівника на 0,5 ставки: як рахувати ЄСВ і страховий стаж» газети № 15/2017.

Але річ у тім, що застрахована особа чи роботодавець не може щомісяця отримувати з органу ПФУ форму № ОК-7. Тому після одержання цієї форми роботодавець, як правило, страховий стаж за наступні місяці обчислює самостійно. Розгляньмо на прикладі.

Приклад 1

Працівника прийнято на роботу з 1 серпня 2016 року. Оскільки в листопаді 2016 року він хворів, то для обчислення страхового стажу він надав форму № ОК-7, згідно з якою страховий стаж (включаючи жовтень 2016 року) становить 4 роки 10 місяців. Із 16 по 22 січня 2017 року працівник знову захворів.

У листопаді 2016 року була нарахована зарплата в сумі 1200 грн і нарахований на неї ЄСВ — 264 грн (1200 грн х 22%), а також нарахований ЄСВ на додаткову базу — 55 грн (250 грн х 22%).

У грудні 2016 року була нарахована зарплата в сумі 1000 грн і нарахований на неї ЄСВ — 220 грн (1000 грн х 22%), а також нарахований ЄСВ на додаткову базу — 132 грн (600 грн х 22%).

Суми нарахованого за листопад-грудень 2016 року ЄСВ сплачені на момент нарахування лікарняного, і звітність за ці місяці подана.

Страховий стаж визначають на дату настання страхового випадку, тобто — на 16 січня 2017 року. Але період із 1 по 16 січня 2016 року ми не можемо зарахувати до страхового стажу, оскільки за цей період ЄСВ іще не нарахований і не сплачений.

Мінімальний страховий внесок становив:

• у листопаді 2016 року: 1450 грн х 22% = 319 грн;
• у грудні 2016 року: 1600 грн х 22% = 352 грн.

До страхового стажу, згідно із ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрах, зараховують пропорційно:

• за листопад 2016 року: 264 грн : 319 грн = 0,83 міс.;
• за грудень 2016 року: 220 грн : 352 грн = 0,63 міс.

Отже, станом на 01.11.2016 р. у працівника був страховий стаж — 4 роки 10 місяців. За листопад-грудень 2016 року страховий стаж становить: 0,83 + 0,63 = 1,46 міс., а загальний страховий стаж — 4 роки 11,5 міс., що менше 5-ти років, і, відповідно, розмір виплати за лікарняним становитиме 60% середньої зарплати.

А після сплати ЄСВ за січень 2017 року можна заново визначити страховий стаж на момент настання страхового випадку, і якщо він перевищить 5 років, зробити перерахунок, застосувавши більший відсоток (70%) для оплати лікарняного. На цьому Фонд наголошує в схожій ситуації, наполягаючи на тому, що страховий стаж можна переглянути на підставі даних, наданих у формі № ОК-7 (див. лист Фонду соцстраху від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823).

Підрахунок стажу, якщо страховий стаж менше 6-ти місяців за останні 12 місяців

У разі якщо страховий стаж менше 6-ти місяців протягом останніх 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, застосовується обмеження, передбачене ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах, для:

• допомоги по тимчасовій непрацездатності— виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачені страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку;
• допомоги по вагітності та пологах— виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачені страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінзарплати.

Приклад 2

Жінка приступила до роботи 14 жовтня 2016 року після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років, а з 23 по 26 січня 2017 року вона хворіла, страховий стаж — понад 8 років. У жовтні 2016 року нарахована зарплата — 1650 грн, за листопад-грудень 2016 року нараховували по 4000 грн щомісяця.

Нарахований ЄСВ у всіх місяцях більше мінімального страхового внеску, оскільки фактично нарахована зарплата більша за розмір мінзарплати.

За умови якщо ЄСВ сплачений на момент нарахування лікарняного за листопад-грудень 2016 року, усі три місяці зараховують до страхового стажу для оплати лікарняного.

Однак у цьому випадку потрібно перевірити, чи буде 6-місячний страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Оскільки за місяці, що припадають на період відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років, нарахувань не було й ЄСВ не сплачений, то цей період не зараховують до страхового стажу.

Отже, в описаній ситуації страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить лише 3 місяці. А отже, під час обчислення лікарняних їх розмір обмежується розміром мінзарплати в розрахунку на місяць.

Оскільки у формі № ОК-7 стаж указаний у днях, то Фонд соцстраху пропонує підраховувати страховий стаж у такий спосіб: якщо протягом останніх 12-ти місяців підсумований страховий стаж становить понад 182 календарні дні (тобто 183 і більше), то в 12-місячному періоді є 6-місячний страховий стаж, а якщо 182 і менше, то 6-місячного стажу немає (див. лист Виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соцстраху від 13.05.2015 р. № 01-28-09-594). При цьому для визначення страхового стажу беремо кількість днів у рядку «Страховий стаж», бо якщо роботодавцем не сплачено страхових внесків, то в колонці поряд із кількістю днів стажу в місяці буде позначка про сплату — «Ні», а страховий стаж дорівнюватиме «0».

Для прикладу наведімо витяг із форми № ОК-7:

Визначення страхового стажу: нетипові ситуації

За останній місяць не сплачений ЄСВ (або є борг зі сплати ЄСВ)

У цьому разі місяці, за які не сплачений ЄСВ, не можна зараховувати до страхового стажу. Адже в Реєстрі застрахованих осіб проставляють відмітку про сплату ЄСВ тільки після повної сплати страхувальником ЄСВ за відповідний місяць (тобто якщо є хоч 1 грн боргу за відповідний місяць, то цей місяць до страхового стажу не зараховують).

Якщо в застрахованої особи за останні 12 місяців немає 6-місячного страхового стажу (через несвоєчасну сплату ЄСВ), Фонд соцстраху радить у такому випадку спочатку обмежити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності розміром мінзарплати відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах.

А після повної сплати ЄСВ (погашення боргу) — зробити перерахунок лікарняних без обмеження розміром мінзарплати (див. лист Фонду соцстраху від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823).

Зміна стажу для виплати під час тимчасової непрацездатності

Розмір допомоги по непрацездатності залежить від страхового стажу й становить (ст. 24 Закону про соцстрах) при стажі:

• до 3-х років — 50% середньої зарплати;
• від 3-х до 5-ти років — 60%;
• від 5-ти до 8-ми років — 70%;
• понад 8 років — 100%.

Такі самі розміри встановлені й для оплати перших 5-ти днів непрацездатності (п. 5 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440).

Однак, у разі коли в період тимчасової непрацездатності набуто страхового стажу, що надає право на більший розмір виплати, то виникає питання: який відсоток брати для оплати лікарняного?

Нагадаємо: право на оплату тимчасової непрацездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону про соцстрах). Тобто страховий стаж для оплати лікарняного визначають на дату настання страхового випадку (див. лист Фонду соцстраху від 17.01.2015 р. № 2.4-17-92).

Отже, зміна страхового стажу й розміру виплати в період тимчасової непрацездатності не впливає на суму страхової виплати у зв’язку з такою непрацездатністю.

Сумісник не надав відомості про страховий стаж

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі роботи за сумісництвом є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону про соцстрах). Також сумісник має надати довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Оскільки сумісники доволі часто працюють не в одного роботодавця, а також на умовах неповного робочого часу, то підприємствам, на яких вони працюють, не обійтися без відомостей за формою № ОК-7. Але сумісники повинні самі звертатися за формою № ОК-7 до органів ПФУ (за місцем проживання), адже для розрахунку лікарняних потрібні відомості про страховий стаж із Держреєстру за всіма місцями роботи.

Однак ненадання форми № ОК-7 роботодавцю не позбавляє працівника-сумісника права на отримання матзабезпечення за наданою копією листка непрацездатності. Мінсоцполітики наголошує, що в цьому випадку допомога по тимчасовій непрацездатності має призначатися виходячи зі страхового стажу, розрахованого в установленому порядку (див. лист Мінсоцполітики від 05.06.2015 р. № 226/06/186-15). Адже в цьому випадку підстави для відмови в призначенні матзабезпечення, прописані ст. 23 Закону про соцстрах, відсутні.

Отже, у випадку якщо сумісник не надав відомості про страховий стаж, роботодавець може звернутися до органу ПФУ й отримати дані за період, протягом якого працівник перебуває з ним у трудових відносинах. На підставі цих даних можна провести розрахунок оплати лікарняних. А після надання сумісником форми № ОК-7 із даними про весь наявний страховий стаж, можна зробити перерахунок оплати лікарняного. Про це йдеться в листі ФСС з ТВП від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924.

Світлана ЛІСТРОВА,

бухгалтер-експерт

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!