ЗАПИТАННЯ: У видатковій накладній, виданій контрагентом, продаж комп’ютера в кількісному та сумовому вираженні відображено не однією позицією вартості 12 000,00 грн, а декількома позиціями (материнська плата, процесор, корпус, монітор тощо), вартість кожної з яких менша, ніж критерій малоцінності, установлений у бухобліку, та вартісний критерій для ОЗ — у податковому обліку. Обидва такі вартісні критерії дорівнюють 6000,00 грн.
Як правильно оприбуткувати й амортизувати комп’ютер за такою видатковою накладною — як придбання основного засобу чи придбання МНМА?

ВІДПОВІДЬ: Той факт, що у видатковій накладній прописаний не один об’єкт, а складові, не впливає на те, як класифікувати покупку.

Якщо підприємство збирається використовувати такий об’єкт як єдине ціле та встановило, що строк корисного використання складових такого об’єкта не відрізняється — доцільно обліковувати як єдиний об’єкт. Якщо ж строки корисного використання складових різні — можна обліковувати як окремі об’єкти. А тепер — детальніше.

Бухгалтерський облік

[note]Нагадаємо

Згідно з п.п. 4 і 6 П(С)БО 7 «Основні засоби» і п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», основні засоби визнаються в бухобліку за умови одночасного виконання таких критеріїв:

• контрольованість;
• матеріальність;
• призначення— використання під час виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій;
• отримання в майбутньому економічних вигідвід використання такого активу;
• можливість достовірної оцінки;
• строк корисного використання (експлуатації) більше 1 рокучи операційного циклу, якщо він довший за рік;
• перевищення вартості об’єкта над критерієм малоцінності, який підприємство самостійно встановлює для малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) (п. 5.2 П(С)БО 7). Активи, вартість яких нижче цього критерію та які використовуються більш ніж рік, у бухобліку потрапляють до лав МНМА. Своєю чергою, ті активи, які використовуються довше року та вартість яких вище за критерій малоцінності, у бухобліку визнаються ОЗ.[/note]

Окрім зазначених критеріїв, під час визнання основного засобу в бухобліку слід брати до уваги ще одне правило:

 «Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою».

Зважаючи на викладене визначення та п.п. 7, 8 П(С)БО 7, усі придбані компоненти, з яких складатиметься комп’ютер, можна обліковувати як єдине ціле. Однак тут лишається ключовим судження суб’єкта господарювання щодо «закінченості пристрою» та «конструктивної відокремленості предмета». Водночас якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, що мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів (п. 4 П(С)БО 7).

[note]Нагадаємо

Навіть у ситуації, коли в документах від постачальника вказана єдина сума, а підприємство класифікувало придбання як декількох об’єктів — їхню вартість визначають розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів (п. 9 П(С)БО 7). Тож те, як наведено суму (разом чи окремо) у рахунку, видатковій накладній, не впливає на класифікацію активів.[/note]

Якщо поглянути на міжнародний «аналог» вітчизняного стандарту —МСБО 16 «Основні засоби», то в ньому чітко вказано, що він не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто — із чого складається об’єкт основних засобів. «Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості» (§ 9 МСБО 16).

Додамо: у ситуації з комп’ютером доречно врахувати, чи планує підприємство використовувати придбаний об’єкт як єдине ціле. Скажімо, чи не передбачається підключення системного блока до іншого, уже наявного монітора, а новий монітор — до іншого системного блока тощо.

Тож підприємство самостійно класифікує придбані активи (як об’єкт основних засобів, МНМА, а можливо, деякі складові — як запаси), зважаючи на те, чи використовуватимуться вони як єдине ціле. Якщо так, то варто визначити, чи відрізняються строки корисного використання окремих частин придбаного комп’ютера, чи ні.

Виділимо два варіанти обліку залежно від прийнятого рішення підприємством:

1) Якщо підприємство не планує використовувати придбаний об’єкт як єдине ціле, або ж установило, що строки корисного використання частин об’єкта відрізняються, — тоді воно може обліковувати частини як окремі об’єкти. Водночас важливо виділити, які саме об’єкти можуть виконувати самостійні функції. Вважаємо, що розцінювати материнську плату, процесор як окремі об’єкти МНМА не варто. А ось системний блок (входять материнська плата, процесор, корпус тощо) цілком може бути окремим об’єктом. Окремим об’єктом обліку можуть бути й монітор, клавіатура тощо. Адже строки їх корисного використання можуть відрізнятися.

За такого варіанта кожна зі складових, для якої встановлено строк корисного використання більше року, ураховуватиметься як МНМА, якщо її вартість не перевищує 6000 грн (критерій малоцінності, установлений у бухобліку). Такі об’єкти амортизуватимуться одним із методів: 50% — у першому місяці використання та 50% — в останньому чи 100% — під час уведення їх в експлуатацію (п. 27 П(С)БО 7).

Якщо ж вартість відокремленої складової (припустімо, системного блока) становила понад 6000 грн — її слід обліковувати як об’єкт основних засобів.

Або ж, скажімо, підприємство встановило, що придбана комп’ютерна миша не пропрацює й рік, тоді таку складову можна розцінювати як запаси (обліковувати на субрахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»).

Приклад 1

ТОВ «Барбарис» придбало складові для збирання комп’ютера, який планує використовувати в бухгалтерії:

• материнська плата — 2400 грн (у т. ч. ПДВ — 400 грн);
• процесор — 3600 грн (у т. ч. ПДВ — 600 грн);
• відеокарта — 1440 грн (у т. ч. ПДВ — 240 грн);
• корпус — 600 грн (у т. ч. ПДВ — 100 грн);
• монітор — 3600 грн (у т. ч. ПДВ — 600 грн);
• клавіатура — 300 грн (у т. ч. ПДВ — 50 грн);
• миша — 60 грн (у т. ч. ПДВ — 10 грн).

Підприємство самостійно монтує системний блок.

Комісією встановлено такі строки корисного використання:

• системний блок — 5 років (метод амортизації — прямолінійний);
• монітор — 4 роки (метод амортизації — 50% на 50%);
• клавіатура — 2 роки (метод амортизації — 50% на 50%);
• миша — не більш ніж рік.

2) Якщо підприємство планує використовувати придбані активи як єдине ціле та строк корисного використання складових частин не відрізняється — підприємство обліковує придбання як один об’єкт. Оскільки сукупно його вартість перевищує 6000 грн (критерій малоцінності, установлений у бухобліку) і строк корисного використання понад рік — такий об’єкт потрапить під визначення основних засобів.

Приклад 2

ТОВ «Арома» придбало комп’ютер загальною вартістю 6000 грн (без ПДВ). Своєю чергою, у видатковій накладній розписана вартість кожної складової та сума за збирання комп’ютера.

Підприємство планує використовувати його як єдиний об’єкт для обладнання нового робочого місця для бухгалтера. Комісія по підприємству встановила, що строк корисного використання для всього об’єкта загальний — 4 роки. Метод амортизації — прямолінійний.

[note]Підсумуймо

Підприємство самостійно вирішує, як класифікувати придбання — як один об’єкт чи декілька. Головну роль тут відіграє питання: придбані активи використовуватимуться як єдине ціле чи ж нарізно. Якщо підприємство вирішило, що придбані матцінності використовуватимуться як цілісний об’єкт, важливо, чи не відрізняється строк корисного використання його частин. Якщо відрізняється — підприємство може розглядати складові як окремі об’єкти.[/note]

Податково-прибутковий облік

У розумінні ПКУ основні засоби — це «матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)» — пп. 14.1.138 ПКУ.

Згідно з таким визначенням, відмінності у визнанні ОЗ у податковому та бухгалтерському обліку можуть виникати через негоспдіяльне призначення об’єкта й/або його невідповідність 6000-му критерію в податковому обліку. Адже в бухобліку немає поділу на ОЗ і невиробничі ОЗ, а вартісний критерій установлюється підприємством самостійно та може відрізнятися від податкового.

У решті аспектів визнання ОЗ податковий облік нічим не відрізняється від бухобліку. Оскільки в ПКУ немає визначення поняттю «об’єкт основних засобів», для цілей податкового обліку можна звернутися до П(С)БО 7. Адже згідно з пп. 14.1.84 ПКУ інші терміни для цілей р. III використовуються в значеннях, прописаних Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, а також П(С)БО й МСФЗ. Тому варіанти для визнання активом (разом чи окремо), які ми зазначили для бухобліку, працюють і в податковому обліку.

У разі обліку складових комп’ютера як одного цілого в податковому обліку комп’ютер буде основним засобом (оскільки його вартість перевищує 6000-й критерій) та ввійде до групи 4 «Машини та обладнання» з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки.

Зверніть увагу: у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у бухобліку дорівнюють або є більшими за встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації в податковому обліку використовують строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, визначені в бухобліку. Тобто для цілей податкового обліку беруть найбільший строк корисного використання ОЗ.

Коли ж складові комп’ютера обліковуватимуться як окремі об’єкти, то в податковому обліку до лав ОЗ потраплять лише ті, вартість яких більша або дорівнює 6000 грн. Так, за даними прикладу 1, у податковому обліку визнаватиметься ОЗ лише системний блок, решта об’єктів потраплять до групи 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Зауважимо: МНМА в податковому обліку не амортизуються, та, відповідно, різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, за такими активами в платника податку на прибуток не виникають (див. роз’яснення в підкатегорії 102.05 системи «ЗІР» і листи ДФСУ від 02.03.2017 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15 та від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15).

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!