Відповідно з пп.пп. «а», «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у т.ч. операції з безоплатної передачі.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено ст.ст. 187, 198, 199 та 201 ПКУ.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.пп. «а», «б» п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів

Згідно з п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

– дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

– дата отримання платником податку товарів / послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).

Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги / необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в негосподарській діяльності платника податку.

З метою застосування п. 198.5 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах / послугах / необоротних активах:

– придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

– придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Враховуючи вищевикладене, податкова накладна, складена постачальником на покупця та зареєстрована в ЄРПН за операцією з постачання товарів / послуг / необоротних активів (у т.ч. якщо оплата за такі товари / послуги / необоротні активи здійснюється третьою особою), є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Водночас, якщо оплата за товари / послуги / необоротні активи була здійснена третьою особою, при цьому покупцем на підставі складених на нього податкових накладних до податкового кредиту включаються суми ПДВ, які фактично ним постачальнику не сплачувалися, то на такі суми покупець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, який визначено п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Джерело: “Я – Бухгалтер”