Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату у розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).
Поряд з цим, відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Тобто, договір комісії є правочином, за яким право власності на товари/послуги переходить безпосередньо від продавця до покупця, а не до комісіонера.
Відповідно до пп. «б» пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів.
Згідно з пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп.пп. 39.2.1.1-39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, враховуючи вимоги пп. «б» пп. 39.2.1.1 ПКУ під визначення контрольованих операцій будуть підпадати всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера – нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених пп. 39.2.1.7 ПКУ. При цьому статус нерезидента щодо його відповідності пп.пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ в даному випадку не розглядається.
Поряд з тим, можуть бути визнані контрольованими операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом на адресу комітента – резидента за дотримання критеріїв, визначених пп.пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.7 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер – нерезидент, а предметом контрольованої операції є комісійна послуга.
Підпунктом 39.4.2 ПКУ встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.
У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.
Форму Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8.
У випадку, якщо господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом визнаються контрольованими у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого нерезидента, а саме повне найменування особи.
У випадку, якщо операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом визнаються контрольованими, у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого комісіонера – нерезидента, а саме повне найменування особи.
Згідно з п. 5 розд. I Порядку кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
