Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску – підприємці – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Так, фізособи – підприємці – платники єдиного податку груп 1-3 подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Фізособи – підприємці на загальній системі оподаткування подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859, у складі якої формується додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ1).

Водночас абз. 1 п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ, платники єдиного внеску, зокрема, фізособи – підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізособи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа – підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

З огляду на наведене, платники єдиного внеску, фізособи – підприємці, якщо вони не є роботодавцями, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, зокрема щодо подання звітності про нарахування єдиного внеску.

Отже, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої фізичної особи – підприємця проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то Додаток 1 та Додаток ЄСВ1 у складі відповідних декларацій не формується та не подається.

Водночас, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад-грудень 2025 року), то Додаток 1 та Додаток ЄСВ 1 подається демобілізованою фізичною особою – підприємцем у строки та порядку, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

При цьому, в табличній частині:

Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» (у разі відсутності доходу проставляється значення «0,00»), у графі 5 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 6 – сума нарахованого єдиного внеску проставляється сума нарахованого єдиного внеску (графа 4 х графа 5, якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);

Додатка 1 – у графі 2 зазначається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 3 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 4 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки (графа 2 х графа 3, якщо графа 2 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»).

ГУ ДПС у Закарпатській області

Джерело: “Я – Бухгалтер”