Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до пп. 141.9 прим. 1.3 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.
Абзацами 1 та 2 п. 102.1 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування платника минулих податкових (звітних) років встановлено пп. 140.4.4 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897. Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» до Декларації подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-IX.
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т.ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:
- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.
Тобто, для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, строк давності подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Враховуючи зазначене, якщо платник податку подав уточнюючу Декларацію з виправленими показниками у Додатку ТЦ, що призвело до збільшення / зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації), то такий платник з урахуванням строку давності 1095 днів, який подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), повинен у Деклараціях за наступні податкові (звітні) періоди, починаючи зі звітного податкового періоду, наступного за періодом, за який було здійснено виправлення, при визначенні об’єкта оподаткування відобразити показники з урахуванням проведених виправлень.
Відповідно до пп. 69.38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.
Таким чином, якщо сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування призвела до заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами звітних періодів, які уточнюються, то штрафні санкції згідно з п. 50.1 ПКУ не нараховуються з урахуванням пп. 69.38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
