Кошти на зарплату, не виплачену через неявку працівника, було депоновано. Що робити з цими коштами?
Ситуації, коли працівникові належиться зарплата до виплати, а він її не отримав, досі трапляються. Особливо там, де зарплату виплачують готівкою.
Наприклад, працівник міг не виходити на роботу з нез’ясованих причин (під час воєнного стану таких ситуацій побільшало), згодом його звільнили, і остаточного розрахунку з ним так і не здійснили.
У ч. 2 ст. 233 КЗпП зазначається, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належаться працівникові при звільненні, — у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Раніше (до 19.07.2023) в цій самій статті уточнювалося, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Утім, навіть якщо роботодавець дотримався вимог законодавства, повідомив працівника, але у підсумку зарплату довелося депонувати, пропонуємо звернути увагу на таке поняття, як «депозит нотаріусу».
Депозит нотаріусу
Боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі (ст. 537 ЦКУ):
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
