З 2019 року у практику бухобліку увійшло дисконтування довгострокової заборгованості. Нагадаємо, що це таке та правила його проведення.
Що таке дисконтування та чим воно регламентоване
Гроші мають властивість із часом знецінюватися. Товари/послуги поступово дорожчають навіть у найбільш розвинутих та економічно стабільних країнах. А в Україні Держстат щомісяця аналізує ціни та публікує індекси інфляції. Зокрема, за 2024 рік інфляція сягнула 12%. І це ще не найвищий показник — 2022 року сумарний індекс інфляції становив 126,6%.
Зведену таблицю індексів інфляції за 2011 — 2025 роки ви можете знайти за посиланням.
Тому, коли ми сьогодні беремо 3 000 грн у позику і через п’ять років віддаємо цю саму суму, без процентів або компенсації інфляції, виходить так, що у товарному еквіваленті ми отримали сьогодні більше, ніж віддали через п’ять років. Тобто отримали дохід за рахунок того, що взяли дорожчі гроші, ніж віддали. А наш кредитор, відповідно, зазнав витрат через те, що не користувався цими грошима у той час, як вони знецінювалися.
Таке знецінення грошей має відображатися у бухобліку, щоб у фінзвітності показати реальну вартість активів чи пасивів на дату звітності.
І це не просто бажано — це вимога стандартів бухобліку!
З 29.10.2019 були внесені зміни до НП(С)БО, які вимагають дисконтувати довгострокову заборгованість — див. таблицю 1.
Проте наголосимо, що і досі:
— правила дисконтування не прописані в окремому НП(С)БО, їх треба відшукувати в різних стандартах;
— Мінфін не затвердив конкретної методології та формули дисконтування;
— немає нормативного регулювання ставки дисконтування. Норми НП(С)БО залишаються незмінними з 2019 року.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
