Ті, хто затверджував МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності», прагнули поліпшити чіткість і структуру показників.
Але деякі важливі питання стандартизатори залишили поза своєю увагою. У таких ситуаціях тягар роз’яснень лягає на Комітет з інтерпретацій.
У вересні цей Комітет забуксував у, здавалось би, простому питанні відображення курсових різниць1.
Проблемі відображення курсових різниць у звітності присвячено окремий розділ МСФЗ 18, що складається з п’яти параграфів (Б65–Б69). Головна ідея викладена в параграфі Б65:
«<…> суб’єкт господарювання класифікує курсові різниці, включені до звіту про прибутки або збитки, із застосуванням МСБО 21 за такою самою категорією, що й доходи та витрати за статтями, що спричинили курсові різниці…»
Логіка такого підходу цілком зрозуміла. Утім, коли складають консолідовану звітність за операціями внутрішньогрупових запозичень, цей алгоритм дає збій.
Там, де зустрічаються МСФЗ 18, МСБО 21 та МСФЗ 10
Відповідно до параграфа Б86 (в) МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність», така звітність «виключає [eliminate] повністю внутрішньогрупові активи та зобов’язання, капітал, дохід, витрати та грошові потоки, пов’язані з операціями між суб’єктами господарювання групи».
Якщо, наприклад, материнська компанія надає валютну позику дочірньому підприємству (припустимо, що в цьому випадку не йдеться про т. зв. чисту інвестицію), то відповідні суми заборгованостей у консолідованій фінзвітності групи зникнуть, як зникнуть із неї нараховані сторонами за цією позикою відсоткові доходи й витрати. Але що буде з курсовими різницями? Відповідь на це запитання міститься в параграфі 45 МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»:
«…внутрішньогруповий монетарний актив (або зобов’язання), незалежно від того, є він коротко- або довгостроковим, не може бути вилученим із відповідного внутрішньогрупового зобов’язання (або активу) без відображення наслідків коливань валюти у консолідованій фінансовій звітності. Це відбувається тому, що монетарна стаття являє собою зобов’язання конвертувати одну валюту в іншу, і суб’єкт господарювання, що звітує, отримує прибуток чи збиток через коливання валюти. Відповідно, у консолідованій фінансовій звітності суб’єкта господарювання, що звітує, така курсова різниця визнається в прибутку чи збитку…»
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
