Втрата чинності Господарським кодексом не спричинила правового вакууму, але докорінно змінила правила гри. У 2026 році суди активно формують нові прецеденти, розмежовуючи дію «старих» угод і нових зобов’язань за Цивільним кодексом України. Розгляньмо висновки за декількома цікавими справами
28 серпня 2025 року набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX (далі — Закон № 4196). Він , зокрема, скасував Господарський кодекс України (ГК) та запустив трирічний перехідний період для трансформації державного й комунального секторів економіки.
Побоювання юристів та бухгалтерів, що після скасування ГК виникне правовий «вакуум», не справдилися. Господарські суди успішно регулюють відносини нормами Цивільного кодексу України (ЦК) та спеціальних законів.
Головним у перехідному періоду стало питання, як застосовувати норми скасованого ГК до договорів, що продовжують діяти у 2026 році.
Судова практика
Як один із прикладів судової позиції із цього питання наведемо справу № 903/199/26, у якій господарський суд Волинської області розглянув позов про стягнення боргу та пені за договором поставки від 30.01.2025. Суд дійшов висновку, що зобов’язання виникли під час дії ГК, отже, до них слід застосовувати частину 6 його статті 232. Це означає, що період нарахування штрафних санкцій обмежений шістьма місяцями від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.
Спираючись на статтю 5 ЦК, суд проголосив принцип незворотності дії актів цивільного законодавства у часі. Тривалість нарахування пені щодо «старих» зобов’язань так само обмежена шістьма місяцями, навіть коли спори розглядають у 2026 році.
Для нових договорів, що компанії уклали після 28.08.2025, такого законодавчого обмеження не існує. Пеню можна нараховувати за весь період прострочення, якщо сторони прямо не передбачили обмеження у договорі. При цьому загальний строк позовної давності для стягнення основного боргу становить три роки (ст. 257 ЦК). Щоб стягнути неустойку (штраф, пеню), застосовують спеціальну позовну давність — один рік (ст. 258 ЦК)
На замітку
Перевірте умови замовлень і договорів, що уклали після 28.08.2025. Якщо в тексті немає застереження про обмеження строку нарахування пені, контрагент має право вимагати накладення штрафних санкцій за весь період порушення зобов’язання в межах одного року
Результати судової практики свідчать про те, що під час корпоратизації держпідприємств відповідно до Закону № 4196 майно залишається у власності держави.
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
