Облік договорів комісії у зовнішньоекономічній діяльності неоднозначний, що нерідко є причиною конфліктів із контролюючими органами. Наразі розглянемо юридичний бік ЗЕД-договорів на придбання товарів
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну чи декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ).
Договір комісії належить до посередницьких договорів, і право власності на майно, придбане для комітента, до комісіонера не переходить.
У межах договору комісії на придбання товарів у зовнішньоекономічній діяльності комітент доручає комісіонеру придбати певне майно. При цьому можливі різні варіанти оформлення взаємовідносин, а саме:
1) комітент-резидент доручає комісіонеру-резиденту придбати товар у нерезидента і здійснити його ввезення на митну територію України;
2) комітент-резидент доручає комісіонеру-нерезиденту придбати товар у нерезидента і здійснити його ввезення на митну територію України;
3) комітент-нерезидент доручає комісіонеру-резиденту придбати товар у резидента і здійснити його вивезення з митної території України;
4) комітент-нерезидент доручає комісіонеру-нерезиденту придбати товар у резидента і здійснити його вивезення з митної території України.
Найбільшого поширення на практиці отримав перший варіант, про який ми поговоримо далі.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
