Щоб співпраця з контрагентом не обернулася для вас неприємностями та пройшла вдало, розповімо, що потрібно робити

Коли укладаєте договір, не завжди можете передбачити, чи виконає контрагент свої зобов’язання. Щоб запобігти таким ситуаціям, одні посадові особи підприємства чи ФОПи намагаються внести до договору умови, які змушували б контрагента належно виконувати взяті зобов’язання. А інші не переймаються цими питаннями і навіть не контролюють, як контрагенти виконують умови договору.

Аби перевірка договірних відносин не стала для вас несподіванкою та пройшла вдало, розповімо, що потрібно робити.

Коли зобов’язання вважають порушеними

Зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконати свій обов’язок (ст. 509 ЦК).

Зобов’язання вважають порушеним, якщо його не виконують або виконують з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України; ЦК). Які заходи впливу можна застосувати до недоброчесних контрагентів? У цьому нам допоможе розібратися частина 1 статті 611 ЦК.

Що робити

Якщо зобов’язання порушують, тобто їх не виконують або виконують не належно, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

• зобов’язання припиняють унаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлює договір або закон, або договір розривають;
• змінюють умови зобов’язання;
• сплачують неустойку;
• відшкодовують збитки та моральну шкоду.

Щодо припинення зобов’язань рекомендуємо зважати на нову судову практику. Майте на увазі, що 2026 року Верховний Суд (зокрема, під час перегляду справ щодо тривалих розстрочень чи лізингу) кардинально змінив підхід на користь свободи договору (ст. 627 ЦК). Раніше суди часто блокували розірвання вже частково виконаних договорів (наприклад, якщо товар передали, а контрагент просто перестав платити), змушуючи кредитора роками стягувати гроші. Тепер позиція Верховного Суду змінилася: якщо в договорі прямо записано право розірвати його через прострочення, суд розірве договір і поверне майно власникові, попри те що його частково оплатили. Приклад: Ухвала Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 509/3878/20.

<…>

Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: