Статус неприбуткової організації накладає цілу низку обмежень на діяльність таких організацій. Деякі із них є реальними умовами, невиконання яких може позбавити непідприємницького статусу, а решта – суто «уявні», які будуються не на конкретних правилах, а випливають із думки, що «неприбуткова організація, оскільки вона є саме неприбутковою, не може отримувати від своєї діяльності прибуток». Чи це є дійсно так? Розберемося далі.
НПО як податковий статус
Перший важливий акцент: звідки йде поняття неприбуткової організації.
Для українського законодавства це не абстрактне поняття (організація яка в своїй діяльності не отримує прибутків), а конкретний податковий статус, визначений у ПКУ та підкріплений документально (шляхом внесення організації до Реєстру неприбуткових організацій, за включення до якого і за ведення якого також відповідають податківці).
З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.
Як випливає із п. 133.4 ПКУ, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Отже, для того, щоб організація була неприбутковою с точки зору саме податкового статусу, слід дотримуватися саме «податкових» вимог. А чи існують такі вимоги для НПО?
Коли доходи стають ризиком для неприбуткової організації
На практиці бухгалтери нерідко використовують термін «непрофільні доходи», хоча ПКУ такого поняття не містить. Саме ця обставина часто породжує міфи: одні вважають, що неприбуткова організація може отримувати виключно благодійні внески чи членські внески, інші – що будь-яка підприємницька діяльність автоматично призводить до втрати неприбуткового статусу.
Насправді законодавство побудоване за іншим принципом.
Для контролюючих органів ключове значення має не назва доходу, а чи дотримано вимоги п. 133.4 ПКУ;
- чи відповідає діяльність статутним цілям організації;
- чи не відбулося розподілу отриманого доходу між засновниками, членами або пов’язаними особами;
- чи використано отримані кошти виключно на фінансування статутної діяльності.
Саме тому одна й та сама операція в одній організації може бути абсолютно законною, а в іншій – стати підставою для виключення з “неприбуткового” Реєстру. До речі, саме виключення із Реєстру фіналізує процес втрати організацією “ознаки неприбутковості” і всіх пов’язаних із цим податкових пільг.
Чи існують «непрофільні» доходи з точки зору ПКУ
Відразу зазначимо: ПКУ не поділяє доходи неприбуткової організації на профільні та непрофільні.
У п. 133.4 ПКУ відсутній перелік дозволених чи заборонених видів доходів. Законодавець пішов іншим шляхом. Він встановив умови, за яких організація може залишатися неприбутковою.
Отже, сама по собі наявність доходу:
- від продажу майна;
- від оренди;
- від надання послуг;
- від проведення навчання;
- від проведення конференцій;
- від видавничої діяльності;
- від розміщення коштів на депозиті;
не означає автоматичної втрати неприбуткового статусу.
Натомість вирішальним є питання: для чого організація отримує ці кошти та як вона їх використовує.
Саме тому поняття «непрофільний дохід» фактично є професійним терміном бухгалтерів, але не правовою категорією.
До речі, самі податківці неоднаразово вказували на те, що так звані “інші доходи” НПО самі по собі не є підставою для втрати неприбуткового статусу. Перелік видів надходжень, які контролюючий орган не вважає перешкодою для збереження неприбуткового статусу за умови дотримання загальної вимоги пп. 133.4.2 ПКУ:
- доходи від оренди майна – підтверджено, зокрема, листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2020 р. № 1329/ІПК/04-36-04-05-05-15, листом ДПСУ від 25.11.2019 р. № 1516/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та низкою більш ранніх роз’яснень;
- пасивні доходи – насамперед відсотки від розміщення вільних коштів на депозиті (листи ДПСУ від 07.10.2020 р. № 4144/ІПК/99-00-05-05-02-06 та від 01.06.2020 р. № 2262/6/99-00-07-02-02-06/ІПК);
- дивіденди (листи ДФСУ від 15.08.2019 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та від 21.03.2018 р. № 1154/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
- доходи від продажу майна, у тому числі основних засобів, автотранспорту, нерухомості (лист ДПСУ від 27.11.2020 р. № 4873/ІПК/99-00-05-05-02-06);
- штрафні санкції – неустойки, пені, штрафи на користь НПО;
- інші бухоблікові доходи, зокрема, курсові різниці (лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2016 р. № 9374/10/26-15-12-05-11);
- доходи від реалізації продукції власного виробництва та платних послуг, якщо вони фінансують статутну діяльність.
Важливо: сам факт перевищення доходів над витратами за підсумками звітного періоду не є підставою для виключення організації з Реєстру НПО. На це прямо вказано в ІПК від 16.10.2019 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК: витрачаючи отриманий прибуток, організація лише не повинна порушувати вимоги п. 133.4 ПКУ. Тобто наявність бухгалтерського прибутку — це нормальний наслідок господарської діяльності, а не привід для розреєстрації.
Що є головною умовою збереження неприбуткового статусу
Основні вимоги встановлені п. 133.4 ПКУ.
Для перебування в Реєстрі неприбуткових організацій юридична особа повинна одночасно виконувати декілька умов.
Умова 1. Заборона розподілу доходів
Отримані доходи (прибутки) не можуть розподілятися між:
- засновниками;
- учасниками;
- членами організації;
- працівниками (крім оплати праці та нарахування ЄСВ);
- членами органів управління;
- іншими пов’язаними особами.
Саме ця вимога є однією з найбільш контрольованих податковими органами.
Наприклад, якщо громадська організація придбала автомобіль для особистого користування керівника або регулярно компенсує особисті витрати членів організації без зв’язку зі статутною діяльністю, контролюючий орган може розцінити це як прихований розподіл доходу.
У такому випадку ризик втрати неприбуткового статусу значно вищий, ніж при отриманні будь-якого «незвичного» доходу.
Умова 2. Використання коштів виключно за статутом
Друга ключова вимога полягає у використанні всіх доходів виключно для:
- фінансування видатків на утримання організації;
- реалізації мети;
- завдань;
- напрямів діяльності, визначених установчими документами.
Саме ця норма часто стає предметом спорів із податковими органами.
Наприклад, громадська організація проводить платні навчальні семінари.
Якщо статутом передбачено освітню діяльність, а отримані кошти спрямовуються на проведення нових навчальних заходів, оплату праці викладачів, оренду приміщень та розвиток організації, ризики для неприбуткового статусу мінімальні.
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 2” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Ірина ГУБІНА,
експерт, незалежний консультант з питань бухобліку та оподаткування,
CAP, DipIFR
