В експортної операції безліч нюансів. Візьмемо ситуацію, коли першим було отримання авансу. Добре, якщо усе вирішилося гладко — товар нерезиденту відвантажили. Але що як товар так і не був експортований та вирішено повернути аванс нерезиденту або нерезидент врешті-решт прощає борг. Як це вплине на облік і чи завжди в цих випадках виникатимуть курсові різниці (КР)? Поговоримо про аванси і КР детальніше.
Загальне про курсові різниці
Оскільки розрахунки при експорті здійснюються у валюті, то треба враховувати положення валютного НП(С)БО 21. Цим стандартом визначено, коли виникають курсові різниці. При цьому під КР розуміють різницю, що виникає виключно (!) через коливання курсу НБУ (п. 4 НП(С)БО 21). А ось інші курси — середні, міжбанківські — ніякого відношення до КР не мають.
За правилами пп. 7, 8 НП(С)БО 21 в цілях розрахунку КР статті балансу діляться на монетарні і немонетарні:
— монетарні (статті балансу про грошові кошти, а також активи/зобов’язання, які будуть отримані/погашені у валюті) — підлягають перерахунку, за ними розраховують КР. При цьому КР визначають: (1) на дату балансу і (2) на дату здійснення госпоперації. Причому на дату здійснення госпоперації КР розраховують або на суму цієї операції, або за усією статтею — залежно від рішення, прийнятого підприємством і закріпленого в обліковій політиці (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2018, № 63, с. 20);
— немонетарні (статті, відмінні від монетарних, які погашатимуться негрошовими коштами) — не підлягають перерахунку, за ними не розраховують КР.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: