У закладі проходить скорочення — має залишитися посада, але на неї претендують дві особи, які мають однаковий стаж роботи. Якими критеріями необхідно керуватися, ухвалюючи рішення про те, кого лишити на роботі, а кого скоротити?
Тут потрібно зважити всі факти, щоб на керівника не впала підозра в упередженому ставленні до деяких працівників.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Статті 184 і 1861 КЗпП1 містять перелік працівників, яких не можна звільняти взагалі (вагітні жінки, одинокі матері тощо). Але у нас інша ситуація — працівники не належать до таких категорій. Тож кого з них вибрати?
Частиною 2 ст. 492 КЗпП передбачено, що при вивільненні працівників у разі змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Кому віддати таке переважне право, визначено в ч. 1 ст. 42 КЗпП, де сказано: при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
ВАЖЛИВО! За змістом ст. 42 КЗпП коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які обіймають таку ж посаду. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд Верховного Суду в постанові від 22.05.2019 у справі № 753/3889/172.
Подальші дії показані на рис. 1.
<…>
Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
