Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних. Такий рівень облікової ставки за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами. Водночас для виконання зазначених завдань актуальними є заходи з посилення монетарної трансмісії та подальшого підвищення привабливості гривневих активів, які наразі опрацьовує Національний банк.

Інфляція і далі зростає, але дещо повільніше, ніж прогнозував Національний банк

У липні інфляція прискорилася до 22,2% у річному вимірі. За попередніми оцінками Національного банку, у серпні вона сягнула близько 23%. Цінова динаміка загалом була стриманішою, ніж прогнозував Національний банк (Інфляційний звіт, липень 2022 року). Це пов’язано передусім зі швидшим, ніж очікувалося, зниженням вартості пального внаслідок подешевшання нафти на світових ринках і налагодження внутрішньої логістики. Меншими темпами, ніж очікувалося, зростали й ціни на окремі овочі, зокрема завдяки сезонному збільшенню пропозиції, насамперед з боку домогосподарств.

Попри це, інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики, і надалі мають визначальний вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів і послуг. Погіршення інфляційних очікувань також тисне на ціни в бік зростання. Це, зокрема, відображається у доволі високому попиті на товари довгострокового використання та на іноземну валюту. Додатковий внесок в інфляційний розвиток мала й липневе коригування офіційного курсу гривні, зумовлене необхідністю зберегти стійкість економіки та фінансової системи в тривалішій перспективі.

Надалі інфляційні процеси залишатимуться керованими, зокрема завдяки заходам Національного банку та Уряду України

Забезпечення курсової стабільності залишається важливою передумовою стабілізації очікувань та збереження керованості інфляційними процесами. Разове коригування офіційного курсу гривні та додаткові заходи, вжиті Національним банком для зниження девальваційного тиску, сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку. Про це, зокрема, свідчить зниження обсягу інтервенцій Національного банку з продажу валюти в останні місяці. У сукупності зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги це забезпечило зростання рівня золотовалютних резервів у серпні до 25,4 млрд дол. США. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для фіксації обмінного курсу на поточному рівні, ураховуючи перспективи отримання офіційного фінансування від партнерів, поступове налагодження логістики та відповідне зростання експортної виручки.

Утриманню інфляції під контролем у середньостроковій перспективі сприятиме й поступова нормалізація фіскальної політики. Зокрема, повернення податків на імпорт у липні збільшило спроможність Уряду України фінансувати витрати воєнного часу за рахунок власних надходжень. Це послабило тиск на міжнародні резерви і знизило потреби уряду в емісійному фінансуванні з боку Національного банку – щомісячні обсяги монетизації бюджету в липні та серпні знизилися до 30 млрд грн з 105 млрд грн у червні.

Значну роль у стримуванні інфляції й надалі відіграватиме фіксація тарифів на послуги ЖКГ. Попри високі світові ціни на енергоносії (газ, електроенергію) їх вартість для побутових споживачів залишатиметься незмінною упродовж поточного опалювального сезону, тож вплив цього чинника на інфляційну динаміку буде обмеженим.

Гальмуванню інфляційних процесів сприятиме і подальше зростання дохідності депозитів та ОВДП в національній валюті. Важливим поштовхом для останніх стало відкриття вторинного ринку ОВДП Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підвищення привабливості гривневих заощаджень дасть змогу знизити попит на іноземну валюту та товари довготривалого використання.

Важливою передумовою стабільного функціонування економіки в умовах війни є прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, у тому числі МВФ

До кінця року очікується надходження анонсованого офіційного фінансування на загальну суму близько 12 млрд дол. США (в еквіваленті), у тому числі 8 млрд євро в межах програми макрофінансової допомоги від ЄС. Завдяки подальшій міжнародній підтримці Національний банк матиме можливість утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні і в наступні роки.

Ключовим ризиком для економічного розвитку залишається триваліший термін повномасштабної військової агресії росії проти України

Швидкість відновлення української економіки та повернення інфляції на траєкторію сповільнення значною мірою залежать від строків завершення активної фази війни.

Інші інфляційні ризики з часу ухвалення липневого рішення Правління Національного банку щодо облікової ставки знизилися в короткостроковій перспективі. Натомість у тривалішій перспективі вони залишаються суттєвими. Зокрема:

• відкриття портів Чорного моря для експорту зерна відбулося раніше, ніж припускалося у базовому сценарії липневого макропрогнозу Національного банку. “Зернова угода” дає змогу збільшити обсяги надходження експортної виручки понад прогноз Національного банку, що матиме позитивний вплив на стан валютного ринку. Втім, стабільність поставок морським маршрутом залишається вразливою, зокрема враховуючи останні заяви представників влади країни-агресора;
• відсутність прогресу в поверненні акцизу на пальне та додатковому оподаткуванні імпорту зумовлює менший тиск на ціни в короткостроковому періоді. Водночас у тривалішій перспективі недостатні заходи з обмеження імпорту та збалансування державних фінансів через мобілізацію додаткових податкових надходжень створюють ризики як для фіскальної стійкості та збереження контролю над інфляційними процесами, так і для макрофінансової стабільності загалом;
• реалізація нових ініціатив з фінансової підтримки з боку США дасть змогу збільшити обсяг міжнародних резервів України у 2022 році понад прогноз, що позитивно впливатиме на стійкість економіки та очікування. Натомість перспективи неемісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 році залишаються переважно невизначеними;
• все ще низькі ставки за гривневими ОВДП на первинних аукціонах, зокрема порівняно з дохідністю на вторинному ринку, суттєво обмежують обсяги залучень уряду. Це стримує монетарну трансмісію та зростання привабливості гривневих активів, що посилює чутливість валютного ринку до ситуативних чинників та ризики для фінансової стабільності в тривалішій перспективі;
• темпи міграції залишаються вищими, ніж припускав Національний банк, що загрожує скороченням робочої сили та довгостроковими негативними ефектами для ринку праці та економічного зростання після Перемоги.

З огляду на прогнозовану інфляційну динаміку та баланс інфляційних ризиків, Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25%. Це рішення відповідає базовому сценарію макроекономічного прогнозу, який передбачає збереження облікової ставки на поточному рівні щонайменше до II кварталу 2024 року. Водночас Національний банк опрацьовує заходи для посилення монетарної трансмісії та мінімізації негативного впливу від емісійного фінансування бюджету на інфляцію та валютний ринок.

Національний банк готовий за потреби підвищити ключову ставку понад поточний рівень і застосовувати додаткові заходи для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 19 вересня 2022 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 20 жовтня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Джерело: НБУ