У питаннях нарахування і сплати ЄСВ на перший план виходить Закон № 2464. Він відносить до платників ЄСВ у тому числі фізичних осіб — підприємців (як загальносистемників, так і єдиноподатників). Причому за загальним правилом вони зобов’язані сплачувати ЄСВ не лише з доходів найманих працівників (осіб, що виконують роботи та надають послуги за договорами цивільно-правового характеру), але і безпосередньо зі своїх підприємницьких доходів (ЄСВ «за себе»).

Ставка ЄСВ єдина — 22 % і не залежить від системи оподаткування, на якій працює підприємець. Застосовуючи її, ФОП є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, соціального страхування на випадок безробіття, соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Сплачувати ЄСВ підприємці можуть:

— у безготівковій формі — якщо у ФОП відкрито рахунок у банку;

— готівкою через каси банків або відділення зв’язку — якщо ФОП не має банківського рахунку.

Але перш ніж перейти до розгляду порядку нарахування і сплати підприємцями єдиного внеску «за себе», давайте поговоримо про тих з них, хто звільнений від такого обов’язку. Раптом ви опинитися серед таких щасливчиків.

3.1. Підприємці, звільнені від сплати ЄСВ

Як зазначалося вище, за загальним правилом підприємці є платниками ЄСВ «за себе». Виняток із цього правила становлять ФОП, які є:

— пенсіонерами за віком, незалежно від того, досягли вони загального пенсійного віку, встановленого Законом № 1058, чи така пенсія оформлена на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку*, і отримують пенсію згідно із законом.

* У тому числі особи, яким призначені пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII і ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.

При цьому податківці продовжують наполягати, що підприємці, яким призначена пенсія за вислугу років, скористатися цією пільгою не можуть. З таким роз’ясненням ви можете ознайомитися в підкатегорії 301.04.02 БЗ;

— інвалідами та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу.

Такі «виняткові» підприємці (як єдиноподатники, так і загальносистемники) звільнені від сплати ЄСВ «за себе». Але, за бажанням, вони можуть стати платниками ЄСВ на умовах добровільної участі (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).

До проблеми добровільної участі ми повернемося пізніше (див. підрозділ 3.4 на с. 98). Тут же зазначимо таке.

Якщо ФОП є інвалідом і отримує соцдопомогу з фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то для підтвердження встановлення інвалідності і, відповідно, права не сплачувати ЄСВ «за себе» йому необхідно подати податківцям за місцем реєстрації довідку до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

А ось іншим «винятковим» підприємцям окремо повідомляти контролюючому органу про отримання відповідного статусу пенсіонера або інваліда не потрібно. Податківці цю інформацію отримають безпосередньо з Пенсійного фонду (див. роз’яснення в підкатегорії 301.04.02 БЗ).

До речі, звільнення від сплати ЄСВ «за себе» підприємцями, які набули статусу пенсіонера за віком або інваліда та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу, починає діяти з наступного місяця після набуття такого статусу.

Також передбачено звільнення від сплати ЄСВ «за себе» мобілізованих єдиноподатників без найманих працівників за місяці, протягом яких вони проходили військову службу (див. абзац перший п. 9² ч. 2 розд. VIII Закону № 2464). Щоб отримати таке звільнення, підприємцю потрібно подати у свою ДПІ:

1) відповідну заяву;

2) копію військового квитка (іншого документа, виданого відповідним держорганом, у якому вказані дані про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період).

Зробити це потрібно протягом 10 днів після звільнення в запас (демобілізації). Але якщо підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, то вказані документи подаються протягом 10 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Крім того, особи, які перебували на обліку в органах доходів і зборів або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку сплати ЄСВ при здійсненні їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України (п. 11 розд. III Інструкції № 449).

Ви «не потрапили» під виключення? Тоді читаємо далі!

3.2. Сплата ЄСВ загальносистемником

ФОП, що працюють на загальній системі оподаткування, здійснюють розрахунок суми ЄСВ «за себе» за звітний календарний рік до 10 лютого наступного року. При проведенні такого розрахунку вони:

1) визначають місячні суми доходу, які ввійдуть до бази нарахування ЄСВ;

2) обчислюють суми ЄСВ за кожним місяцем звітного року і загалом за рік.

Розпочнемо з місячних сум доходу, з яких стягуватиметься ЄСВ. Сьогодні для їх розрахунку використовують дані про:

— чистий підприємницький дохід (прибуток), заявлений у річній декларації про майновий стан і доходи, та

— кількість місяців, протягом яких отримано прибуток.

Простіше кажучи, щоб визначити місячну суму доходу, яка ввійде до бази нарахування ЄСВ, потрібно суму чистого підприємницького доходу (різницю між виручкою і витратами), вказаного в річній декларації, розділити на кількість місяців, у яких отримано прибуток у звітному році.

Будьте уважні: порядок визначення місячних сум доходу найближчим часом може змінитися. Річ у тому, що на офіційному сайті Мінфіну оприлюднено проект нової редакції Інструкції № 449 (ср. 025135600). Планується, що після його затвердження для розрахунку згаданого показника будемо використовувати не кількість «прибуткових» місяців, а кількість місяців, протягом яких підприємець перебував на обліку як платник ЄСВ. Тому стежте за нашими публікаціями.

Але повернемося до сьогодення. Якщо сума розподіленого доходу у відповідному місяці звітного року виявиться вищою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ, у базу нарахування ЄСВ вона потрапить у сумі, що дорівнює такій величині. Зазначимо, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2017 році дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2017 році

Якщо ж сума розподіленого доходу за місяць вийшла нижчою мінімальної заробітної плати, встановленої законом (у 2017 році — 3200 грн.), базу нарахування ЄСВ підприємець повинен буде визначити для себе самостійно. При цьому її величина не може бути нижче «мінімалки».

У вас протягом року були «нульові» або збиткові місяці? За такими місяцями загальносистемник повинен самостійно визначити місячні суми бази нарахування ЄСВ. Причому їх розмір не може бути нижчим мінзарплати і вищим за максимальну величину бази нарахування ЄСВ, установлених на відповідний місяць звітного року. Так само діємо і в ситуації, коли підприємець узагалі не отримав прибутку за звітний рік.

Після того як ви знайшли базу нарахування ЄСВ, визначаєте суму внеску. Для цього до місячних сум бази нарахування ЄСВ застосовуєте ставку ЄСВ 22 %.

Мінімальні і максимальні суми ЄСВ наведемо в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Мінімальні і максимальні розміри страхового внеску у 2017 році

Визначені місячні суми ЄСВ підсумовуємо і отримуємо річну суму внеску.

Сплатити річну суму ЄСВ «за себе» за звітний рік загальносистемник зобов’язаний до 10 лютого року, наступного за звітним

Авансових платежів немає.

Тобто за 2017 рік ЄСВ «за себе» потрібно сплатити не пізніше за 9 лютого 2018 року.

Врахуйте на майбутнє: якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний або святковий/неробочий день, граничним строком сплати буде перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим/неробочим.

3.3. Сплата ЄСВ підприємцем-єдиноподатником

Базу нарахування ЄСВ за кожним місяцем звітного року підприємці-єдиноподатники визначаютьсамостійно, але не вище максимальної величини бази нарахування ЄСВ (див. табл. 3.1 на с. 96).

До самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ застосовуємо ставку 22 % і отримуємо суму ЄСВ за місяць. Але майте на увазі, що ця сума має бути не нижчою (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464):

— 0,5 розміру мінімального страхового внеску — для ФОП — спрощенця групи 1;

— мінімального страхового внеску — для інших єдиноподатників.

Нагадаємо: мінімальний страховий внесок є добутком мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, і ставки ЄСВ.

У 2017 році мінімальна заробітна плата становить 3200 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок за місяць для ФОП — спрощенців груп 2 і 3 в поточному році становить 704 грн.(3200 грн. х х 22 % : 100 %). У свою чергу, для єдиноподатників групи 1 мінімальна сума ЄСВ дорівнює 352 грн. (704 грн. х 0,5).

Скажете: як пощастило єдиноподатникам групи 1! Можуть нараховувати ЄСВ у меншій сумі. Так, дійсно, у цій частині їм пощастило. Але (!), сплачуючи ЄСВ у такому розмірі, вони в «скарбничку» пенсійного страхового стажу «складають» не повні місяці, а «шматочки», які обчислюються пропорційно сплаченому ЄСВ.

Що стосується максимального розміру страхового внеску, то він для спрощенців такий же, як для загальносистемників (див. вище в табл. 3.2).

Зверніть увагу:

єдиноподатник зобов’язаний нараховувати ЄСВ за кожен місяць звітного року, незалежно від того, чи був отриманий дохід у такому місяці

Більше того, на відміну від ПКУ, Законом № 2464 не встановлені пільги в частині сплати ЄСВ за період, коли підприємець не здійснює свою діяльність через відпустку, хворобу або тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами.

У які строки потрібно сплачувати розраховані суми ЄСВ?

Єдиноподатники перераховують внесок поквартально — до 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, за який сплачується ЄСВ. Тобто за ІІІ квартал 2017 року внесок потрібно перерахувати не пізніше 19 жовтня 2017 року.

Причому, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий/неробочий день, граничним строком сплати вважається перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим/неробочим.

Водночас ФОП можуть не чекати закінчення календарного кварталу, а сплачувати ЄСВ у виглядіавансових платежів у розмірі, який вони самостійно визначили, до 20-го числа кожного місяця поточного кварталу. А потім ці сплачені суми врахувати при проведенні остаточного розрахунку з ЄСВ за календарний квартал.

3.4. Звітність підприємців з ЄСВ «за себе»

З ЄСВ «за себе» підприємці звітують, подаючи «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за формою № Д5, наведеною в додатку 5до Порядку № 435. Звітний період — календарний рік.

За загальним правилом Звіт за формою № Д5 подають усі підприємці, які весь звітний рік або його частину працювали на єдиному податку та/або на загальній системі оподаткування.

Виняток — підприємці, які весь звітний рік були звільнені від сплати ЄСВ «за себе», оскільки (1) були пенсіонерами за віком або інвалідами та отримували згідно із законом пенсію або соцдопомогу, якщо при цьому вони (2) не виявили бажання стати платниками ЄСВ на умовахдобровільної участі (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).

Що слід вважати «добровільною участю»? На нашу думку, добровільна участь здійснюється на підставі договору про добровільну участь. Але фіскали вважають по-іншому. Згідно з їх роз’ясненням з підкатегорії 301.09 БЗ достатньою умовою для добровільної участі є самостійне визначення ФОП-пенсіонером (інвалідом) бази нарахування ЄСВ з її відображенням у Звіті за формою № Д5. При цьому податківці посилаються на абзац другий п. 4 розд. III Інструкції № 449.

Чим це погано? Пояснимо на прикладі. Припустимо, єдиноподатник-пенсіонер не знав, що він звільнений від сплати ЄСВ, або знав це, але забув (запрацювався/помилився) і здав за себе річний Звіт за формою № Д5, у якому «на автоматі» визначив базу нарахування ЄСВ за весь рік.

Якщо дотримуватися ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, то цей пенсіонер може все «відмотати назад»: ініціювати перевірку і на тій підставі, що з ним не був укладений договір добровільної участі, вимагати зняття надміру нарахованих сум ЄСВ «за себе».

Але якщо керуватися положеннями розд. III Інструкції № 449, то ЄСВ-справи пенсіонера зовсім не радісні. Адже він у Звіті самостійно визначив для себе базу нарахування ЄСВ. Тобто зобов’язаний сплатити з неї ЄСВ.

Тому будьте уважні! Якщо ви весь 2017 рік були звільнені від сплати цього внеску, Звіт з ЄСВ «за себе» не подавайте. Якщо ви були платником ЄСВ частину 2017 року, базу нарахування ЄСВ проставте по місяць (включно), у якому вам була призначена пенсія або соціальна допомога.

Зверніть увагу: Звіт за формою № Д5 ФОП подають виключно стосовно внесків, сплачених «за себе». А ось інформацію щодо найманих працівників надають контролюючому органу щомісячно за формою № Д4.

Але повернемося до Звіту з ЄСВ «за себе».

Місце подання. Звіт за формою № Д5 подають до фіскального органу за місцем взяття на облік як платника ЄСВ. Якщо підприємець протягом звітного року змінює місце проживання, що пов’язано зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, то Звіт за цей рік (з першого до останнього календарного числа звітного року) подається в ДПІ за новим місцем проживання.

Строки подання. Звіт за формою № Д5 підприємці подають один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним. Якщо останній день строку надання Звіту за формою № Д5 припадає навихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем подачі Звіту вважаєтьсяперший після нього робочий день.

Звіт за формою № Д5 за 2017 рік підприємцям слід подати до фіскального органу не пізніше 9 лютого 2018 року

Спосіб подання. Форму № Д5 подає особисто ФОП або інша особа, спеціально уповноважена підприємцем на ці дії, одним з таких способів:

— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису в порядку, визначеному законодавством;

— на паперових носіях, засвідчену підписом ФОП і скріплену печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації. Електронна форма звіту повинна відповідати звіту на паперових носіях;

— на паперових носіях, якщо у ФОП кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Причому Звіт на папері, за бажанням, може бути надісланий податківцям поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Головне — встигнути зробити це не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту за формою № Д5. У цьому випадку Звіт буде вважатися поданим у день отримання відділенням поштового зв’язку від платника ЄСВ поштового відправлення зі звітністю.

Намотайте на вус: у разі втрати або псування поштового відправлення або затримки його вручення фіскальному органу з вини оператора поштового зв’язку ФОП звільняється від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності. Проте якщо вже стався такий казус, то підприємець зобов’язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або псування поштового відправлення направити поштою або подати особисто (за його вибором) податківцям другий примірник Звіту разом з копією повідомлення про втрату або псування поштового відправлення.

Особливості формування Звіту в паперовому вигляді. Виявити «косяки» при заповненні Звіту в електронній формі може допомогти програмне забезпечення. А ось заповнюючи Звіт на папері, слід сподіватися тільки на себе і враховувати наші підказки.

1. Звіт на паперовому носії заповнюють українською мовою в друкованому вигляді або кульковою ручкою із синім або чорним чорнилом друкованими літерами без помарок і виправлень.
2. У разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту у зв’язку з відсутністю даних у ньому такий рядок прокреслюється.
3. При заповненні полів, які складаються з клітинок, кожен з необхідних символів акуратно вписують у відповідну окрему клітинку. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатися на сусідні клітинки. Символи — крапка, апостроф, кома, тире тощо — проставляють в окремих клітинках.
4. При заповненні полів без клітинок записи в цих полях не повинні накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи бланка.
5. Грошові суми в таблицях Звіту вказують у гривнях з копійками.

Звіт формують у 2 примірниках, засвідчують підписом ФОП і печаткою (за наявності).

Із загальними питаннями розібралися. Час ознайомитися зі структурою Звіту. Але перш ніж перейти до її вивчення, зазначимо, що, швидше за все, за 2017 рік ви будете подавати оновлену форму Звіту. Її оприлюднено для обговорення на офіційному сайті Мінфіну.

Та поки грандіозна подія оновлення Звіту не відбулася, користуємося чинною на сьогодні формою (тобто тією, яку ви подавали «за себе» за 2016 рік). Саме про порядок її заповнення і йтиметься далі.

Структура Звіту за формою № Д5. Цей Звіт складається з титульного аркуша і чотирьохтаблиць:

1) таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями»;

2) таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування»;

3) таблиця 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність»;

4) таблиця 4 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Як ви, напевно, вже здогадалися самі з назв таблиць Звіту, абсолютно всі підприємцю навряд чи доведеться заповнювати. Так, якщо протягом 2017 року він працював:

— на загальній системі оподаткування, йому необхідно буде заповнити титульний аркуш і таблицю 1;

— на єдиному податку — титульний аркуш і таблицю 2;

— як на загальній системі оподаткування, так і на єдиному податку — титульний аркуш, таблицю 1 (за період роботи на загальній системі оподаткування) і таблицю 2 (за період роботи на спрощеній системі).

Якщо ФОП здійснював свою підприємницьку діяльність у сферах, робота в яких зараховується в спецстаж, то додатково до вказаних таблиць Звіту за формою № Д5 йому потрібно сформувати і подати в фіскальний орган таблицю 4.

Таблицю 3 підприємці не заповнюють. ЧИТАТИ ДАЛІ…

Редактор Вороная Наталія, податкові експерти Чернишова Наталія, Альошкіна Наталя

Інші матеріали із “Податки та бухгалтерський облік”, 2017, № 76:
Загальна система оподаткування (ч. 1)
Загальна система оподаткування (ч. 2) 
Підприємці на єдиному податку (ч. 1) 
Підприємці на єдиному податку (ч. 2) 
Нюанси обліку при зміні системи оподаткування

Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!