Підприємство оплачує своїм працівникам, які виїхали у зв’язку з бойовими діями, проживання в гуртожитку на території іншого населеного пункту. Контрагент, який надає такі послуги проживання, є платником ПДВ і, звісно, надає акти виконаних послуг із ПДВ. На цей податковий кредит підприємство нараховує компенсувальну податкову накладну.
Запитання: яку суму як базову підприємство повинно використовувати для нарахування податків з додаткового блага: із ПДВ чи без ПДВ на кожного співробітника? Які проводки підприємство має використовувати в бухобліку?

Відповідь:

Визначення терміну “додаткові блага” наведено в пп. 14.1.47 ПКУ. Зокрема, указано, що це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний із виконанням обов’язків трудового найму.

У пп. “а” пп. 164.2.17 ПКУ вказано, що підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Таким чином, якщо ні колективним, ні трудовим договором не передбачено зобов’язання роботодавця забезпечувати працівників житлом, то в такому разі оплата вартості проживання працівників у гуртожитку, які виїхали до іншого населеного пункту, формально є доходом у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню (див. також лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4770/6/99-99-13-02-03-15).

Базу оподаткування доходу у вигляді додаткового блага визначають з урахуванням п. 164.5 ПКУ: