В листі ДПС від 13.03.2026 р. № 1478/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК надано відповідь на питання платника податків щодо оподаткування добових без відмітки в паспорті про перетин кордону.
- Чи є обов’язковою умовою для підтвердження факту перебування працівника у закордонному відрядженні наявність відміток у паспорті про перетин кордону України для цілей оподаткування?
- Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми добових, виплачені працівнику у межах норм, визначених п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу?
Питання гарантій і компенсацій при службових відрядженнях регламентуються ст. 121 КЗпП.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 р. № 1710-VI (далі – Закон № 1710) пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону № 1710 відмітки про перетинання державного кордону не проставляються у паспортних документах громадян України, за винятком випадків їх особистого звернення з метою проставлення такої відмітки.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізособа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування фізособи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ (пп. 165.1.11 ПКУ).
Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36, пп.пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.3 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму, а саме на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.
Не є доходом платника податку – фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у т.ч. на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Водночас п. 164.2 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ПКУ (пп. 164.2.11 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп.пп. 167.2-167.5 ПКУ).
Також об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО і ВЗ до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та пп. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку ВЗ, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи викладене, суми добових витрат, отримані платником податку від роботодавця, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до положень Закону № 1710 фізособа, у паспортних документах якої при перетині державного кордону України не були проставлені відмітки «в’їзд» та «виїзд», то така особа має право звернутися до Державної прикордонної служби України з метою проставлення таких відміток.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
