Компанія має контракти на придбання товарів, які містять різні умови доставляння згідно з Інкотермс (EXW, FCA, FOB).
Незалежно від цього ми оприбутковуємо всі товари на дату оформлення митної декларації.
Чи правильний цей підхід і чи можемо зафіксувати його в обліковій політиці?
В МСБО 2 «Запаси» це питання не розглянуто детально. У стандарті зазначено, що запаси — це активи, які:
а) утримуються для продажу в ході звичайного ведення бізнесу;
б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу; або
в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або під час надання послуг.
І далі всі питання присвячено вже формуванню такої собівартості, до якої в тому числі входять і витрати на доставляння та митні платежі.
Й оскільки МСБО 2 не дає чітких інструкцій, доцільно звернутися до загальних правил. Поглянемо в Концептоснову.
Відповідно до параграфа 4.2 Концептоснови актив — це теперішній економічний ресурс, що контролюється суб’єктом господарювання внаслідок минулих подій.
Тобто в питанні з імпортом (як загалом і у внутрішньоукраїнських операціях) нам доцільно визначитися, коли до покупця переходить контроль над товаром.
Параграф 4.20 Концептоснови щодо цього зазначає:
«Суб’єкт господарювання контролює економічний ресурс, якщо він має теперішню спроможність керувати використанням економічного ресурсу та одержувати економічні вигоди, що можуть від нього надходити. Контроль включає в себе теперішню спроможність не давати іншим сторонам керувати використанням економічного ресурсу та одержувати економічні вигоди, що можуть від нього надходити. З цього випливає, що якщо одна сторона контролює економічний ресурс, то жодна інша сторона цього ресурсу не контролює».
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
