Поправки до МСБО 1 «Подання фінансової звітності» щодо відображення довгострокових зобов’язань із ковенантами набули чинності 1 січня 2024 року.
Звісно, допускалося дострокове застосування, але вже у звітності за 2024 рік компанії мали б застосовувати їх обов’язково.
Тому саме час розібрати приклади ситуацій та розкриття їх у звітності.
Вимоги стандарту
МСБО 1 (параграф 69) вимагає від компанії класифікувати заборгованість як непоточну, лише якщо вона може уникнути погашення боргу протягом 12 місяців після звітної дати. Однак здатність компанії робити це часто залежить від дотримання певних умов (ковенантів).
Наприклад, компанія може мати довгострокову заборгованість, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців, якщо компанія не виконає зобов’язань протягом цього 12-місячного періоду.
Раніше в МСБО 1 містилася вимога класифікувати зобов’язання як поточні, якщо немає безумовного права відкласти погашення принаймні на 12 місяців після звітної дати. Які ці норми, погляньмо в таблиці.
Порівняння вимог МСБО 1 щодо класифікації зобов’язань
|
МСБО 1, |
МСБО 1, |
|
Суб’єкт господарювання класифікує зобов’язання як поточне, якщо: <…> |
|
|
г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду (див. пункт 73). Умови зобов’язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення через випуск інструментів власного капіталу, не впливають на його класифікацію. |
г) він не має права на кінець звітного періоду відстрочити погашення зобов’язання щонайменше на дванадцять місяців після звітного періоду. |
Тобто тепер право компанії на відстрочення зобов’язання має не бути безумовним, а існувати на кінець звітного періоду.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
