В листі від 18.11.2025 р. № 2800-030401-8/78699 ПФУ роз’яснив порядок визначення мінімального розміру допомоги по вагітності та пологах для сумісників.
Згідно з абз. 2 ч. 1 статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон N 1105) допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у т.ч. тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених абз. 3 ч. 3 ст. 36 цього Закону.
Відповідно до норм ст.ст. 18 та 19 Закону № 1105 вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-IV єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, мінімальна гарантія розміру допомоги по вагітності та пологах застосовується за основним місцем роботи, при цьому за місцем роботи за сумісництвом допомога по вагітності та пологах визначається виходячи із розміру заробітної плати у розрахунковому періоді, з якої було сплачено єдиний внесок.
Для забезпечення права застрахованої особи на мінімальну гарантію розміру допомоги по вагітності та пологах, загальну суму допомоги, обчислену виходячи із заробітної плати за основним місцем роботи необхідно порівняти із сумою допомоги, розрахованої виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку, для чого зазначена мінімальна заробітна плата ділиться на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) та множиться на кількість днів відпустки. У разі, якщо розмір допомоги, розрахований із заробітної плати, буде меншим, ніж розрахований із мінімальної заробітної плати, то допомога застрахованій особі виплачується у розмірі, розрахованому із мінімальної заробітної плати.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
