Найчастіше причиною ліквідації стають саме борги. Але чи вирішує припинення діяльності того чи іншого підприємства всі проблеми? Що відбувається з кредиторською та дебіторською заборгованістю під час ліквідації? Розбираємося.
Перш ніж зануритися в питання, домовимося «на березі» про парочку моментів.
По-перше, в статті ми говоритимемо виключно про ліквідацію як спосіб припинення юридичної особи. Особливість цього процесу полягає в тому, що за загальним правилом, «ліквідований» суб’єкт не породжує правонаступників.
По-друге, зачіпаючи процедурні моменти «вбивства» юридичної особи, простежимо долю як кредиторської, так і дебіторської заборгованості.
Ліквідація буває 2 видів:
1) ліквідація платоспроможної юрособи (основний нормативно-правовий акт — ЦКУ);
2) ліквідація через процес банкрутства (основний нормативно-правовий акт — Закон № 2343).
Об’єднують ці дві процедури наслідки для зобов’язань. Зокрема, воно припиняється. Причому у разі ліквідації як боржника, так і кредитора. Про це нам говорить ст. 609 ЦКУ. Виняток — випадки, коли згідно із законом або іншим нормативно-правовим актом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юрособу (за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю).
Вторить ЦКУ ст. 205 ГКУ:
[tip]господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання в разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням[/tip]
Водночас ліквідація госпсуб’єкта-банкрута є підставою для припинення зобов’язань за його участю.
Проте під ліквідацією в ЦКУ і ГКУ в цьому випадку розуміється момент, коли реєстратор внесе до ЄДР* запис «припинено» (ч. 2 ст. 104 ЦКУ, ч. 5 ст. 91 ГКУ).
<…>
Автор : Ярмак Марія, юрист
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: