Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

– фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

– члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп.пп. 4, 5 та 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп.пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (ч. 5 ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пп.пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 р. № 1667-IX, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464).

Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Крім того, згідно з п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, платники єдиного внеску, зазначені у ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Пунктом 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207:

– зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464;

– платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.

Відповідно до абз. 1 п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» від 26.01.2022 р. № 2010-IX встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Головне управління ДПС у Житомирській області

Джерело: “Я – Бухгалтер”