2.1. Право на ПСП
Основні обмеження
Перше, що тут зазначимо: ПСП застосовується виключно до доходу у вигляді заробітної плати*, нарахованого за звітний місяць (п. 169.1 ПКУ). Причому зауважте: ПСП застосовують до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини (див. роз’яснення з підкатегорії 103.08.01 БЗ). У зв’язку із цим застосування ПСП до зарплати за першу половину місяця (авансу) неправомірне.
* Що в ПДФО-цілях вважають зарплатою, ми говорили на с. 3.
Наступна умова: право скористатися ПСП виникає в працівника, якщо його зарплата, нарахована за місяць, не перевищує граничного розміру доходу, який дає право на ПСП. Таку «граничну» величину знаходять розрахунково в порядку, встановленому п.п. 169.4.1 ПКУ, а саме: множать місячний прожитковий мінімум для працездатної особи (далі — ПМПО), встановлений на 1 січня звітного податкового року, на 1,4, а потім округлюють отримане число до найближчих 10 грн.
Розмір ПМПО на 01.01.2020 р. становить 2102 грн. Отже,
за загальним правилом у 2020 році претендувати на ПСП можуть платники податків, заробітна плата яких не перевищує 2940 грн.
Але! Із цього правила є винятки. Вони передбачені абзацом другим п.п. 169.4.1 ПКУ для:
1) одного з батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років;
2) платника податків, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) чи опікуном, піклувальником і має дитину (дітей) віком до 18 років;
3) одного з батьків, які утримують дитину (дітей) з інвалідністю віком до 18 років.
Для одного з таких батьків граничний розмір доходу визначається кратно кількості дітей, а для другого — у загальному порядку.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: