Договірні умови через низку обставин можуть переглядатися. Товар може не влаштовувати покупця за якістю або своїми характеристиками, виявитися не того асортименту або неповної комплектації. Повернення товару може вимагати і продавець, якщо покупець не квапиться з оплатою. Тому може бути прийняте рішення про повернення товару/передоплати. Про те, як операції повернення відобразити в обліку, зараз поговоримо. Поверненням у єдиноподатників буде присвячена окрема стаття.
Повернення товарів/передоплат — не рідкість. Ось ключові підстави для цього згідно із ЦКУ.
Так, покупець має право повернути товар і вимагати повернення передоплати :
— при істотному порушенні вимог до якості товару (ч. 2 ст. 678 ЦКУ);
— якщо товар поставлений продавцем у меншій кількості (ч. 1 ст. 670 ЦКУ);
— якщо продавець передав товар (частину товару) з порушенням асортименту, визначеного умовами договору (ч. 1 і 2 ст. 672 ЦКУ);
— якщо продавець передав покупцеві некомплектний товар і не доукомплектував його в розумний строк (ч. 2 ст. 684 ЦКУ).
У свою чергу, продавець має право вимагати повернення товару покупцем (ч. 2 ст. 697 ЦКУ), якщо:
— покупець прострочив оплату товару і порушив строк оплати товару, встановлений у договорі;
— не настали обставини, за яких право власності на товар переходить до покупця.
А чи може покупець повернути оплачений товар? За загальними правилами виконані належним чином зобов’язання (тобто якщо товар належної якості/асортименту/комплектації поставлений і оплата за нього отримана) вважаються припиненими (ч. 1 ст. 599 ЦКУ) і перегляду не підлягають. А це, у свою чергу, означає, що сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними по зобов’язаннях (якщо інше не передбачене договором або законом, ч. 4 ст. 653 ЦКУ). Тому якщо все ж у такому разі згодом прийнято рішення повернути товар, то такі операції оформляють уже не як повернення, а як зворотне постачання.
Джерело: Податки&бухоблік.