У практиці застосування МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» бухгалтери часто стикаються з двома ключовими викликами:
- Коли кілька послуг слід об’єднувати в одне зобов’язання щодо виконання (performance obligation)?
- Чи є рамкова угода без конкретних обсягів повноцінним контрактом згідно зі стандартом?
Справді, більшість помилок у визнанні доходу трапляються саме на цьому рівні. МСФЗ 15 побудовано як модель, де правильне визнання доходу можливе лише після правильного «розпакування» угоди: що ми продаємо, коли ми передаємо контроль, чи є взагалі юридичне зобов’язання?
Розглянемо дві справи з європейської практики, які допомагають розставити акценти.
Справа № 1: геофізичні послуги (EECS/0120-01)
Компанія з нафтогазового сектору здійснює геофізичні зйомки, оброблення даних і надає клієнтам ліцензії на користування отриманими результатами. Договори поділяються на:
- primary sale — коли клієнт укладає угоду ще до початку зйомок;
- secondary sale — після завершення зйомок.
В обох випадках кінцевий результат однаковий — ліцензія на використання зображень і даних.
Компанія класифікувала весь комплекс дій (збирання, оброблення, передання даних) як одне зобов’язання щодо виконання. Доходи визнавали тільки після завершення повного циклу, тобто в момент часу, а не поступово. Етапи, на які поділялися роботи, трактували тільки як компоненти процесу, що не мають цінності окремо.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: