Уявімо, що компанія укладає угоду про продаж активу у 2025 році, але сам продаж відбудеться фактично через понад рік із моменту домовленості (у 2027 році).
Чи має право компанія класифікувати такий актив як утримуваний для продажу у звітності за 2025 рік?
О. Паненко, консультантка
Вимоги МСФЗ 5
Якщо ми подивимося на параграф 6 МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», то побачимо, що суб’єкт господарювання повинен класифікувати непоточний актив (або групу вибуття) як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання.
Тобто на перший погляд умови виконуються. Адже вже у 2025 році компанія має впевненість, що продасть актив. І, відповідно, вона очікує отримати економічні вигоди саме від його продажу, а не поточного використання.
Водночас параграф 8 МСФЗ 5 установлює чітку вимогу: продаж має бути очікуваним протягом одного року з моменту такої класифікації.
«Щоб підвищити ймовірність продажу, управлінський персонал відповідного рівня повинен скласти план продажу активу (або групи вибуття) та ініціювати програму щодо визначення покупця і виконання плану. Крім того, актив (або групу вибуття) мають активно просувати для продажу на ринку за ціною, поміркованою з огляду на його поточну справедливу вартість. Очікується, що продаж буде визнано завершеним протягом одного року, починаючи з дати класифікації (за винятком випадків, обумовлених у пункті 9), а дії, вчинені для виконання плану, повинні свідчити про неможливість відміни цього плану або внесення до нього будь-яких важливих змін. Ймовірність затвердження акціонерами (якщо вимагається в даній юрисдикції) слід розглядати як частину оцінки того, чи є продаж високоймовірним».
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: