Поняття надомної праці не нове для українського законодавства. Проте його правове регулювання вже давно відставало від сучасних реалій. Адже Кодекс законів про працю — це доволі застарілий документ, якому у 2021 році виповнюється 50 років. У ювілейний рік правила запровадження надомної роботи було оновлено. Отже, пропонуємо за допомогою нашої статті вивчити осучаснені правила організації надомної роботи.
Правове підґрунтя
Регламентує надомну роботу ст. 601 КЗпП. Відповідно до її норм надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.
Аналогічним чином визначає надомну роботу і Конвенція Міжнародної організації праці від 20.06.96 № 177 «Конвенція 177 про надомну працю».
Надомна праця — це, зазвичай, фізична, «ручна» праця з використанням технічних засобів
Вона може бути застосована у таких сферах діяльності, наприклад, як ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; виготовлення різноманітних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру; приготування окремих видів кулінарної продукції та у безлічі інших.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: