Наприкінці року вся кадрово-бухгалтерська спільнота в напруженні чекала на революційні зміни. Закон № 3494 досить довго був на підписі у Президента і теплилась надія, що підписаний не буде. Та, не так сталося як мрілось: Закон підписаний і вже з 24.12.2023 набув чинності. Тож ознайомимося з ключовими змінами в питанні надання відпусток.
А тих, хто бажає отримати найповнішу інформацію щодо відпускних та виплати компенсацій за невикористані відпустки (з урахуванням оновленого законодавства), запрошуємо на вебінар «Відпустки – 2024. Новації Закону № 3494», який відбудеться 16.01.2023 р. об 11:00.
Частину щорічної основної відпустки можна замінити відпусткою без збереження
З 24.12.2023 частина перша ст. 12 закону 2136 виглядає так: у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Наприклад, працівник має право за поточний робочий рік на 28 днів щорічної основної відпустки. Працівник використовує 24 дні відпустки, а решта 4 дні переноситься на період після того як закінчиться воєнний стан.
Разом з тим, роботодавець оці 4 дні щорічної оплачуваної відпустки може замінити на відпустку без збереження. І тут у працівника немає права вибору.
Тобто законом № 3494 надано роботодавцю право одноосібно приймати рішення про заміну частини (понад 24 дні) оплачуваної відпустки на відпустку без збереження.
Також, допоки діє воєнний стан будь-яку відпустку, понад 24 дні роботодавець може замінити відпусткою без збереження, крім «декретних» відпусток.
Зверніть увагу, що Закон 2136 діє до закінчення / припинення дії воєнного стану. Але, є два речення з цього закону, які діятимуть і далі (тобто після закінчення воєнного стану), а саме, їх треба застосовувати до кожного працівника індивідуально.
Отже, якщо працівник має право на щорічну основну відпустку більше ніж 24 дні, то роботодавець отой надлишок (понад 24) може замінити відпусткою без збереження зарплати. І саме цікаве, навіть якщо й закінчиться період дії воєнного стану, то отой надлишок (понад 24) теж може бути замінено відпусткою без збереження в подальшому, тобто після закінчення/припинення дії воєнного стану.
Йдеш у відпустку без збереження – відпускного стажу не маєш
Якщо працівник йде у відпустку без збереження за частиною 3 ст. 12 закону 2136, тобто без обмеження строку, то з 24.12.2023 цей період не враховується до відпускного стажу.
Тобто, не буде так, як раніше: працівник міг бути собі у відпустці без збереження на період дії воєнного стану цілий рік і за цей рік йому «капали» чи «накопичувалися» дні щорічної оплачуваної відпустки. А тепер – йдеш у відпустку без збереження – відпускного стажу не маєш.
Нова відпустка без збереження, яка включається до відпускного стажу
Тут ознайомимось із змінами, які одночасно зачепили два нормативних акти:
1) Закон про відпустки (ст. 25);
2) Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 24).
З набранням чинності Законом № 3494, з’являється нова відпустка без збереження зарплати, яка надається в обов’язковому порядку, тривалістю до 60 календарних днів працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації.
Таку відпустку слід надавати працівникам, які звільнилися з військової служби у зв’язку:
– із закінченням особливого періоду;
– оголошенням демобілізації.
І період цієї відпустки буде включатися до страхового стажу (згідно із Законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
Відпустка при народженні дитини тату, який не перебуває в шлюбі!
Відтепер матір пише заяву аби тато отримав відпустку.
До цих змін, постійно виникало запитання: «а який документ підтверджує, «…що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки»?
Так, в порядку № 693 зазначається і до сьогодні, що в такій ситуації, батько під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання. Таке враження, що законотворцям невідомо, що часто місця реєстрації проживання одружених людей не співпадають, а тих, які не перебувають у шлюбі й поготів.
Але, нарешті це питання спробували врегулювати.
Відтепер, щоб тато, який не перебуває у шлюбі з матір’ю пішов у таку відпустку він має ще надати:
1) підтвердження спільного проживання, пов’язання спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків у вигляді заяви матері дитини;
2) свідоцтво про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини.
Також тепер має написати заяву матір / батько, якщо у відпустку при народженні дитини хоче піти баба, дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною.
Відпустка цим родичам дитини може бути надана лише, якщо тато або мама новонародженої дитини є одинокою/одиноким.
І ще одне, така відпустка надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.
Порядок № 693 також буде відкориговано.
Компенсація відпускних без звільнення захисникам
Тепер є норма в законодавстві, яка дозволяє виплатити грошову компенсацію за не використані дні відпусток без звільнення, але не всім працівникам.
Відповімо на популярні запитання з приводу цих змін.
Хто може претендувати?
- Працівник, призваний на строкову військову службу;
- Працівник призваний на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
- Працівник призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- Працівник призваний на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
- Працівник прийнятий на військову службу за контрактом.
Компенсація виплачується працівнику, якщо той виявив бажання.
За які види відпусток можна отримати грошову компенсацію?
Грошова компенсація виплачується за всі не використані дні:
– щорічної відпустки;
– додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи а i групи.
Про «дитячу» відпустку
Тут звертаємо увагу кадровиків і бухгалтерів. Якщо призвали працівника, який має двох або більше дітей віком до 15 років, то він має право отримати компенсацію грошову за всі не використані дні «дитячої» відпустки. Але роботодавець має переконатися, чи мама не відгуляла ці відпустки в себе на підприємстві (або чи не отримала грошову компенсацію, якщо вона звільнялася ). Для цього треба аби мати надала будь-який документ, який буде підтверджувати, що вона не використала дні цієї відпустки у свого роботодавця.
Що має зробити працівник, аби отримати грошову компенсацію?
Працівник для отримання грошової компенсації має написати заяву у довільній формі.
Які строки для написання заяви?
Так, є строки.
Заява має бути подана не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Тобто, якщо працівника увільнено 10.01.2024, то для отримання грошової компенсації за невикористані відпустки він має подати заяву роботодавцю не пізніше 31.01.2024.
Якщо заяву буде подано 01.02.2024, то він уже не зможе скористатися правом на отримання компенсації за цією підставою.
Визначення тривалості відпусток за трудовим договором
В частині першій ст. 5 закону про відпустки є одна невеличка правочка, яка дещо змінює підхід до визначення тривалості відпусток.
Тепер зазначається, що тривалість відпусток визначається:
– Законом про відпустки;
– іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України;
– трудовим договором; (зміна з 24.12.2023);
– колективним договором (зміна з 24.12.2023).
Але є певні мінімуми, яких потрібно дотримуватися. В будь-якому випадку, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Тож, менше ніж 24 дні щорічної основної – надавати не можна.
Так само й для інших відпусток, якщо встановлені мінімуми, то їх треба дотримуватися.
Відпускний стаж та тривалість відпустки за сімейними обставинами: зміни в Законі про відпустки
Тут варто перелічити основні зміни, які торкнулися дуже знайомої для нас ст. 26 Закону про відпустки, а саме:
- Відпустку без збереження зарплати за сімейними обставинами відтепер (з 24.12.2023) можна надавати не більше 30 днів (раніше було не більше 15 днів).
- Відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку можна надавати:
– на час загрози поширення епідемії, пандемії;
– на час необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством;
– у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
- З 24.12.2023 час перебування у вище згаданих відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Більше детально на цю тему – на вебінарі «Відпустки – 2024. Новації Закону № 3494», який відбудеться 16.01.2023 р. об 11:00. Також лектор надасть корисні у роботі файли, презентацію та відповість на ваші запитання.
Автор:
Галина КАЗНАЧЕЙ,
експерт з трудового законодавства та оплати праці
