Кожному підприємству нині не обійтися без комп’ютера, який не можна використовувати без програмного забезпечення. Тому бухгалтерам доводиться мати справу з обліком придбання програмного забезпечення. І тут є свої особливості: витрати на придбання комп’ютерних програм можуть формувати вартість нематактиву, основного засобу або ж можуть бути визнані роялті. Про них сьогодні й розповімо
Визначення
Комп’ютерна програма – це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах) (ст. 1 Закону про авторське право).
Комп’ютерні програми є об’єктами авторського права (пп. 3 ст. 8 Закону про авторське право). Тому під час купівлі комп’ютерної програми підприємство-покупець отримує майнові права на неї. Оформлюють таку операцію авторським (ліцензійним) договором, з яким користувач часто ознайомлюється під час установлення комп’ютерної програми (ст. ст. 31, 32 Закону про авторське право). Так, за умовами відповідного договору підприємство-покупець може одержати:
- виключне право на використання програми – передання права використовувати програму в певний спосіб і в установлених межах тільки одній особі, якій ці права передають, і надання цій особі права дозволяти чи забороняти подібне використання програми іншим особам. Своєю чергою, за особою, яка передає виключне право на використання програми, лишається право на використання цієї програми тільки у частині прав, які не передають;
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
