НБУ пропонує для громадського обговорення зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267зі змінами (далі- Правила № 267). Зміни пов’язані з необхідністю приведення Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці у відповідність до статей 62, 622 Закону України “Про банки і банківську діяльністьˮ та удосконалення порядку розкриття інформації, яка становить банківську таємницю, Національному банку України. Зокрема, у зв’язку з цим передбачається:
- доповнити перелік інформації, що становить банківську таємницю та розкривається банками за запитами уповноважених державних органів;
- уточнити вид інформації, що становить банківську таємницю та яку має право надавати Національний банк України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- уточнити види перевірок, що здійснює НБУ, під час проведення яких банки зобов’язані надавати документи і їх копії, які містять інформацію, що становить банківську таємницю.
Такі норми містить проєкт постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці” (далі – проєкт постанови). Ознайомитися з матеріалами для обговорення можна за посиланнями:
- проєкт постанови “Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці”;
- аналіз регуляторного впливу проєкту постанови;
- порівняльна таблиця до проєкту постанови.
Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються згідно з формою подання зауважень та пропозицій у строк до 03 березня 2024 року.
Зокрема, пропонується викласти в новій редакції п.14 гл.3 Правил № 267
Банки, за запитом уповноважених державних органів та осіб, визначених у частині першій статті 62 Закону про банки (ред. – зокрема, на запит податківців), надають у паперовому або електронному вигляді згідно з вимогами, викладеними в додатку до цих Правил, інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких, операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-підприємця про:
1) наявність рахунків;
2) номери рахунків;
3) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів ( доповнено)
4) залишок коштів на рахунках;
5) операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;
6) призначення платежу;
7) ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України; для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ);
8) номер рахунку контрагента;
9) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента (доповнено);
10) єдиний ідентифікатор Національного банку України (далі – код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента (доповнено)
Як бачимо, у порівнянні із чинною редакцією Правил, банки додатково будуть розкривати на запит державних органів інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів (наприклад, номери платіжних карток) обох контрагентів операції (як платника, так і отримувача коштів), а також найменування надавача платіжних послуг контрагента.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
