На перший погляд, «борг» і «заборгованість» — це два однакові поняття. Адже і там, і там підприємство може виступати боржником перед своїм кредитором. Тим не менш, відсутність у підприємства заборгованості у бухгалтерському обліку — далеко не гарантія того, що підприємство не є боржником у правовому сенсі. Давайте розберемо правові й облікові поняття боргу та заборгованості як із боку боржника (дебітора), так і з боку кредитора.
1.1. Борг vs заборгованість
Борг
Під боргом зазвичай розуміють зобов’язання, за яким одна сторона (боржник) зобов’язується виконати (утриматися від виконання) тієї чи іншої дії. Це може бути передача певного товару, перерахування певної суми грошових коштів тощо.
Борг може виникати:
1) на підставі договору. Нагадаємо: двосторонні договори можуть укладати між собою фізичні та юридичні особи. Це можуть бути кредити, позики, договір поставки товарів або надання послуг;
2) на підставі закону (наприклад, штрафи, податки, податковий борг).
Таким чином, у розумінні норм ЦКУ борг може виникати вже тоді, коли з’являється обов’язок здійснити на користь іншої особи певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти) або утриматися від певної дії. Тому навіть наявність тільки укладеного договору — домовленості двох чи більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), — може породжувати зобов’язання сторін, а отже, виникнення боргу.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
