Бланк спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація), особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.

Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від від 21.10.2021 №555 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість».

Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.

Хто має складати спрощену податкову декларацію?

Спрощену податкову декларацію складає та подає особа-нерезидент, яка зареєстрована як платник ПДВ відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 ПКУ.

Така реєстрація передбачена для нерезидентів, які постачають електронні послуги фізособам (включаючи фізосіб-підприємців, не зареєстрованих як платники ПДВ), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:

для отримувача послуг — фізособи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, — за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;

для отримувача послуг — фізособи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, — за місцем фактичного місцезнаходження такої фізособи — отримувача послуг.

Пункт 186.3-1 ПКУ

Важливо зазначити: якщо електронні послуги постачаються фізособі через посередника-нерезидента, то для потреб оподаткування ПДВ посередник вважається постачальником послуг, якщо у рахунках перелік послуг та їх фактичного постачальника не визначено.

До електронних послуг належать, зокрема, постачання електронних примірників інформації (книг, газет, журналів), надання доступу до баз даних, пошукових систем, аудіовізуальних творів, ігор, доступу до телепрограм (крім одночасного транслювання через телемережу), дистанційного навчання, що не потребує участі людини, хмарних послуг, програмного забезпечення та оновлень, а також рекламних послуг в Інтернеті (пп. 14.1.56-5 ПКУ).

До операцій, що не вважаються електронними послугами для потреб цього підпункту, належать: замовлення послуг через Інтернет із фактичним постачанням без використання Інтернету (наприклад, послуги з розміщення, оренди авто, харчування, пасажирського транспорту); постачання товарів/інших послуг, у складі яких є електронні послуги, якщо їх вартість включена до загальної вартості; дистанційне навчання, якщо Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем та слухачем; постачання примірників творів на матеріальних носіях; консультаційні послуги електронною поштою; надання послуг з доступу до Інтернету.

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!