Що змінилося

Електронний кабінет платника податків розпочав роботу в тестовому режимі ще на початку 2016 року. А вже з 2017 року його використання стане фактично обов’язковим, функції електронного кабінету будуть розширені та законодавчо закріплені.

Відтепер не тільки подання податкової звітності, а фактично весь документообіг між платником податків та органами фіскальної служби відбуватиметься за допомогою електронного кабінету, включаючи листування, надання заяв до фіскальних органів, отримання довідок, проведення звірки зі сплати податків та зборів, робота з Єдиним реєстром податкових накладних та Єдиним реєстром акцизних накладних, інформування платників податків, отримання повідомлень про проведення перевірок, актів перевірки, податкових повідомлень-рішень, подання та отримання митних документів, тощо.

Скасовується функціонування «Єдиного вікна подання електронної звітності». Функції, що мали виконуватися «Єдиним вікном», тепер перенесені до електронного кабінету.

Контролюючим органам буде заборонено вимагати від платника податків надання інформації та документів, що містять інформацію, вже внесену до податкових баз даних.

Як працюватиме електронний кабінет

Електронний кабінет реалізований у вигляді захищеного Інтернет-порталу для платників податків, робота в якому здійснюється у режимі реального часу та не вимагає використання жодного додаткового програмного забезпечення.

Отже, не потребуватиметься придбання окремих програм для електронної звітності, оскільки весь необхідний функціонал буде закладений у електронному кабінеті. Хоча платники податків за своїм бажанням і надалі зможуть користуватися уподобаними програмами для доступу до електронного кабінету через програмний інтерфейс обміну даними. Опис програмного інтерфейсу для обміну даними буде розміщуватися у вільному доступі, отже будь-який розробник програмного забезпечення може інтегрувати («підключити») бухгалтерські програми та програми електронної звітності до електронного кабінету.

Електронний кабінет працюватиме цілодобово, крім часу, необхідного для проведення технічного обслуговування, та буде забезпечувати такі можливості:

• перегляд в режимі реального часу інформації про платника податків, що використовується контролюючими органами;
• перегляд даних оперативного обліку податків та зборів (дані карток платників податків);
• перегляд даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
• перегляд даних системи електронного адміністрування реалізації пального;
• одержання інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи та печатки контролюючого органу;
• проведення звірення розрахунків з бюджетом, з одержанням документа про стан розрахунків із накладенням електронного підпису посадової особи та печатки контролюючого органу;
• надання заяви про повернення помилково або надлишково сплачених сум податків;
• автоматизоване визначення обов’язкових для подання платником податків форм податкової звітності;
• автоматизоване визначення рахунків для сплати податків конкретним платником податків;
• заповнення, перевірки та подання податкових декларацій до контролюючого органу;
• реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• реєстрація акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
• перегляд інформації про податкові накладні та розрахунки коригування, реєстрація яких в ЄРПН зупинена;
• отримання інформації з ЄРПН про стан спецрахунку та суми, які враховуються у формулі для визначення ліміту реєстрації податкових накладних;
• отримання інформації з ЄРПН про зареєстровані постачальниками податкові накладні та розрахунки коригування;
• отримання повідомлень про проведення податкових перевірок, отримання актів та довідок за наслідками перевірок;
• адміністративне оскарження рішень контролюючих органів (подання заперечень на акт перевірки, подання скарги, тощо);
• перевірка статусу контрагента за базами даних Мінфіну, наприклад, про статус реєстрації платником ПДВ, про наявність порушень податкового законодавства, наявність податкового боргу;
• внесення змін до реєстраційних даних платника податку, наприклад, у разі зміни посадових осіб;
• надання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування;
• взяття на облік на митниці;
• подання заяв та інших документів для отримання сертифікатів походження EUR.1
• реєстрація РРО;
• подання звітності про використання РРО;
• отримання довідок та інших документів, які видаються податковими органами.

Для користування електронним кабінетом платник податку має пройти електронну ідентифікацію за допомогою електронного підпису. Після цього він має визначити спосіб взаємодії із контролюючим органом: в загальному порядку чи в електронній формі, та зазначити свою електронну адресу для взаємодії у електронній формі.

Якщо платник податків обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, то він повинен буде подавати звітність, інші документи та листуватися з контролюючими органами в електронній формічерез електронний кабінет. Подати декларацію у паперовій формі можна буде лише у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету.

Інформація про всі відправлені та отримані через електронний кабінет документи, з зазначенням дати та часу відправлення та отримання, зберігатиметься безстроково та буде у будь-який час доступна платникові податків. Така інформація може знадобитися, наприклад, при вирішенні суперечок з фіскальними органами.

Платник податків може відмовитись від електронної форми взаємодії з контролюючим органом, надіславши відповідне повідомлення через електронний кабінет.

Які це матиме наслідки

Безумовно, пропоновані зміни допоможуть підприємцям спростити та прискорити подання до фіскальної служби та отримання від неї різного роду документів. Також вони дозволять у багатьох випадках уникнути безпосереднього контакту з податковим або митним інспектором, а отже зменшать можливість виникнення корупційних ризиків.

Оскільки різного роду довідки (наприклад, довідку про відсутність податкового боргу) фіскальні органи надаватимуть суб’єктам господарювання у електронній формі, логічно було б очікувати, що суб’єкт господарювання, що отримав електронну довідку від органу ДФС, матиме змогу також в електронній формі подавати ці документи іншим державним органам та суб’єктам господарювання. Наразі не ясно, яким чином буде працювати цей механізм. До речі, ситуація з поданням іншої обов’язкової звітності (наприклад, до органів статистики) у електронній формі також залишається законодавчо не врегульованою.

В разі реалізації передбачених змін органи ДФС перейдуть на листування та обмін іншими документами з платниками податків майже виключно в електронній формі. Тим платникам податків, які використовують електронний кабінет, листи, запити, акти перевірки, податкові повідомлення-рішення та інші документи фіскальні органи надсилатимуть на електронну пошту та до електронного кабінету. При цьому дата доставки документа до електронний кабінет (якщо документ надійшов у робочий час) вважатиметься датою його вручення платнику податків, а якщо документ надійшов у вихідний або після 18:00, датою вручення вважатиметься наступний робочий день.

Функція автоматичної фіксації дати та часу доставки документа адресату має на меті захистити суб’єктів електронного документообігу від наслідків ухилення іншою стороною від виконання своїх обов’язків. Але треба мати на увазі, що це лезо є обопільно гострим, і може так само бути використане фіскальною службою проти підприємців. Якщо раніше підприємець мав можливість виграти час шляхом ухилення від вручення запитів, актів або податкових повідомлень-рішень, то тепер зробити це буде практично неможливо.

Ризики для бізнесу

Відомі чисельні випадки тиску на бізнес з боку органів ДФС шляхом блокування можливості подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних. Чи не посилиться вразливість бізнесу щодо сваволі фіскальних органів внаслідок пропонованих змін у законодавстві?

Очевидно, розуміючи цей ризик, розробники законопроекту пропонують усунути ДФС від адміністрування баз даних та електронного кабінету, та передати ці функції Міністерству фінансів.

Для захисту прав платників податків у Податковий кодекс запропоновано внести норму про те, що єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису платника податків. Хоча в умовах фактичної безкарності посадових осіб ДФС за вчинення протиправних дій щодо бізнесу це не більше ніж просто декларація.

Крім того, існують ризики, пов’язані з можливими технічними збоями у системі електронних комунікацій. Все частіше ми спостерігаємо масштабні хакерські атаки, які виводять з ладу потужні сервери державних установ, або мають на меті викрадення конфіденційної інформації.

Найближчим часом ми узнаємо, наскільки подібні ризики є реальними та як вони впливатимуть на взаємовідносини держави та бізнесу.

Джерело: Перша Консалтингова Компанія