Алла Головко, експерт газети ««Бухгалтерія: бюджет

(коментар до листа МФУ від 13.08.2025 № 08030-16/В-105/6/1387)

Усі звикли до того, що при направленні у службове відрядження фактично організацією такої поїздки займається працівник, якого направили у відрядження. Ідеться про те, що він самостійно придбаває квитки на проїзд, оплачує вартість проживання тощо. Для цього йому видають аванс, як це передбачено п. 11 розд. ІІ Інструкції № 59¹ (ну або ж, що є порушенням цієї норми, працівник сплачує все своїм коштом, а установа потім компенсує йому такі витрати на підставі Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт; далі — Звіт).

Втім, для працівника службове відрядження — це виконання службового доручення, тобто виконання своєї роботи (тільки в іншому населеному пункті), і виконання такої роботи повинен організувати саме роботодавець. Тож чи має право установа самостійно організувати працівнику таку поїздку, зокрема:

• оплатити його проживання, зарахувавши (виплативши) кошти безпосередньо на рахунок надавача послуг з проживання або послуг з проїзду,
• доручити іншому працівнику (на якого покладено такі обов’язки) придбати квитки на проїзд для працівників, які їздять у службові відрядження, тощо?

Саме з таким питаннями звернулися до Мінфіну як до розробника Інструкції № 59. Із коментованого листа випливає, що законодавством не заборонено, щоб установа здійснювала оплату проживання (проїзду) працівника у відрядженні шляхом перерахування коштів надавачу послуг або ж придбання квитків на проїзд іншим працівником.

<…>

Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!