Усім відомо, що на практиці подання заперечення до акта перевірки чи скарги на рішення податківців зовсім не гарантує успіх справи для платника податків. Утім така можливість існує, і нехтувати нею не варто. Тож з’ясуймо, які є способи оскарження результатів податкових перевірок, як максимально ефективно ними скористатись і не проґавити ключових строків

Акт перевірки та подання заперечень до нього

Результати перевірок оформлюють у формі акта чи довідки, які підписують посадові особи контролюючого органу та платники податків. У разі встановлення під час перевірки порушень складають акт, а якщо порушень немає – довідку.

У разі незгоди з висновками акта перевірки платник податків усе одно зобов’язаний його підписати. Але вправі залишити свої заперечення, які, до речі, є невід’ємною частиною акта перевірки. Такі заперечення можна подати протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п.п. 86.1, 86.7 ПКУ).

Відмовлятися від підписання або отримання акта немає жодного сенсу.

По-перше, така відмова не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання.

По-друге, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідку все одно надсилають платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Водночас у зазначених випадках контролюючий орган складає відповідний акт (п. 86.3 ПКУ).

Отже, у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в акті перевірки, платник податку має право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ.