Чи завжди звичайна «оренда» є саме такою на практиці? Для досвідченого бухгалтера назва договору на титульній сторінці – далеко не головний аргумент. Вирішальне значення завжди має реальна економічна суть операції. У цій статті ми розберемо ключові критерії, які допомагають чітко розмежувати операційну та фінансову оренду за правилами НП(С)БО 14 та ПКУ. Ви дізнаєтеся, як швидко тестувати угоди за допомогою зручного чек-листа, як класифікація активу змінює структуру балансу підприємства та на які ПДВ-пастки варто звернути увагу, щоб уберегтися від штрафів.
Суть чи назва: чому заголовок договору – це не головне
Наш облік міцно спирається на фундаментальний принцип превалювання сутності над формою. Тобто ми відображаємо господарські операції так, як вони відбуваються в економічній реальності, а не сліпо копіюємо юридичні формулювання з паперів. Класифікуючи оренду, ви маєте найперше оцінити фактичні умови користування активом. Хто несе ризики? Хто отримує вигоди? Саме на ці питання слід шукати відповіді, замість того, щоб вірити напису «Договір оренди» чи «Договір лізингу» (п. 1 розд. I НП(С)БО 14).
Як побачити справжню суть операції?
Ключове питання, яке бухгалтер має поставити собі: кому насправді належать ризики та вигоди від володіння цим активом?
- Якщо договір перекладає на орендаря всі ключові ризики (як-от випадкову загибель майна, витрати на поточний ремонт і страхування) і водночас віддає йому левову частку економічних вигод – перед нами класична фінансова оренда (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
- Якщо ж тягар відповідальності та основні вигоди залишаються у законного власника (орендодавця), таку угоду ми трактуємо як операційну оренду (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Таблиця 1. Порівняння економічної суті видів оренди
| Параметр аналізу | Операційна оренда | Фінансова оренда |
| Економічний зміст | Звичайне отримання послуги з тимчасового користування | Фактичне придбання активу в кредит або на умовах розстрочки |
| Ризики та вигоди | Залишаються на боці орендодавця | Повністю або частково переходять до орендаря (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| Відображення у балансі | Актив продовжує обліковувати орендодавець | Орендар визнає у своєму балансі і сам актив, і відповідне зобов’язання (п. 1 розд. II НП(С)БО 14) |
Приклад 1. Коли “фінансовий лізинг” виявляється операційною орендою
Підприємство підписало папір із гучною назвою «Договір фінансового лізингу». Предмет – вантажівка на 6 місяців для збору врожаю. Щойно сезон завершиться, машину повернуть власнику. Про обов’язковий викуп не йдеться.
Незважаючи на статус «фінансового лізингу» в заголовку, реальна суть тут інша – це звичайнісінька операційна оренда. За ці півроку компанія-орендар фізично не зможе вичерпати більшість економічних вигод від використання вантажівки, а всі глобальні ризики володіння транспортом несе орендодавець (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Приклад 2. Як звичайна “оренда” стає фінансовою
Компанія бере у користування виробничу лінію. Юристи оформили стандартний «Договір оренди» на 8 років. Водночас технічний паспорт каже, що очікуваний строк служби цієї лінії – ті ж самі 8 років. До того ж загальна сума всіх платежів фактично дорівнює ринковій вартості нового обладнання.
Для нас це чіткий маркер фінансової оренди. Бухгалтер підприємства-орендаря просто зобов’язаний зарахувати таку виробничу лінію на баланс як повноцінний актив і паралельно відобразити зобов’язання. Чому? Бо орендар вичерпає весь економічний ресурс цього об’єкта за час дії договору, хоч би як юристи його не називали (п. 4 розд. I, п. 1 розд. II НП(С)БО 14).
Як бачимо з наведених ситуацій, коли вам на стіл лягає новий договір, у жодному разі не обмежуйтеся читанням першої сторінки. Відкрийте розділи про обов’язки сторін: уважно перевірте, хто оплачує ремонти, чиїм коштом оформлюється страховка. Зіставте строк оренди із загальним строком служби активу, вчитайтеся в умови переходу права власності. Саме ці практичні деталі підкажуть вам правильний метод бухгалтерського обліку.
5 ознак фінансової оренди за НП(С)БО 14
Класифікацію оренди ми завжди проводимо на самому початку її строку. Щоб упевнено назвати угоду фінансовою, достатньо знайти в ній хоча б одну з п’яти ознак, які закріплені в НП(С)БО 14. Якщо ж жодна з цих умов не спрацьовує – перед нами класична операційна оренда (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Таблиця 2. Критерії класифікації фінансової оренди
| Ознака | Суть умови та її практичне значення |
| 1. Перехід права власності | У тексті договору чорним по білому прописано: щойно спливає строк оренди, орендар стає повноправним власником активу (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 2. Вигідний викуп (BPO) | Орендар отримує право викупити об’єкт, і що головне – має намір це зробити. Причому ціна викупу на той момент буде суттєво нижчою за його ринкову (справедливу) вартість (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 3. Строк оренди та строк служби | Угода покриває більшу частку строку корисного використання майна (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 4. Теперішня вартість платежів | Теперішня (дисконтована) вартість мінімальних орендних платежів дорівнює справедливій вартості об’єкта на момент початку оренди або ж перевищує її (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 5. Специфічний характер активу | Предмет оренди має настільки унікальні технічні характеристики, що користуватися ним без масштабної модернізації чи переобладнання здатний лише цей конкретний орендар (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
Приклад 3. Працює критерій «Строк оренди»
Підприємство бере в оренду верстат на 4 роки. Технічний паспорт обладнання вказує, що очікуваний строк служби цієї моделі становить 5 років.
Рахуємо пропорцію: строк оренди забирає 80% (4 роки / 5 років) «життя» активу. Це беззаперечно «більша частина», тому сміливо класифікуємо таку операцію як фінансову оренду (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Приклад 4. Працює критерій «Теперішня вартість»
Ринкова ціна обладнання становить 100 000 грн. Компанія підписує договір оренди на 3 роки, за яким загальна сума всіх платежів сягне 110 000 грн.
Тут очевидно: сума виплат повністю перекриває ринкову вартість. Фактично орендар відшкодовує орендодавцю повну ціну майна та ще й доплачує відсотки за користування. Наш висновок однозначний – фінансова оренда (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Приклад 5. Працює критерій «Вигідний викуп»
За умовами договору оренди екскаватора, через 3 роки підприємство-орендар отримує право викупити техніку лише за 1 000 грн. Водночас аналіз ринку підказує, що очікувана вартість аналогічного екскаватора через ці 3 роки складатиме близько 200 000 грн.
Економічна вигода від такого кроку лежить на поверхні – 1 000 грн неспівмірно менші за ринкові 200 000 грн. Тож жодних сумнівів: маємо ще одну чітку ознаку фінансової оренди (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Як бачите, юристи можуть доводити керівництву, що оформили «просту оренду», але бухгалтер повинен пропустити цей документ через сито наших п’яти пунктів. Знайшовся хоча б один збіг? Отже, оренда має статус фінансової. А це тягне за собою кардинальну зміну в обліку: орендодавець зобов’язаний списати об’єкт зі свого балансу та передати його на баланс орендарю (п. 1 розд. II НП(С)БО 14).
Податковий лізинг: коли ПКУ диктує свої правила
Для цілей оподаткування терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» – абсолютні синоніми (пп. 14.1.97 ПКУ). Проте ПКУ пропонує нам власний набір критеріїв, і вони дещо відрізняються від бухгалтерських стандартів. Ба більше, ПКУ дає платникам унікальний інструмент – право самостійно закріпити статус операції прямо в тексті договору.
Як ПКУ бачить фінансовий лізинг
З погляду оподаткування оренда стає фінансовою, коли договір передає орендарю основні засоби разом з усіма ризиками та вигодами від володіння і користування. Але для цього має спрацювати хоча б одна з умов, які чітко виписані в пп. 14.1.97 ПКУ.
Таблиця 3. Критерії фінансового лізингу за ПКУ
| Умова | Деталі за нормами ПКУ (пп. 14.1.97 ПКУ) |
| 1. Строк та обов’язковий викуп | Орендодавець передає об’єкт на строк, протягом якого актив амортизується щонайменше на 75% своєї первісної вартості. При цьому договір суворо зобов’язує орендаря викупити це майно протягом строку дії угоди |
| 2. Залишкова вартість | На момент завершення договору балансова (залишкова) вартість об’єкта падає до 25% (або менше) від тієї первісної вартості, яку він мав на старті оренди |
| 3. Сума платежів | На момент підписання угоди сума всіх лізингових платежів дорівнює первісній вартості об’єкта або перевищує її |
| 4. Специфічність активу | Виробник виготовив майно за індивідуальним замовленням орендаря, і після завершення угоди ніхто інший не зможе ним користуватися через цю вузьку специфіку |
Зверніть увагу на цікавий нюанс: на відміну від НП(С)БО 14, податковий критерій «строк оренди» працює виключно тоді, коли договір жорстко зобов’язує орендаря викупити об’єкт (пп. 14.1.97 ПКУ). Без обов’язку викупу ця норма просто не ввімкнеться.
Найважливіша норма для податкового планування!
Навіть якщо ваша операція ідеально підпадає під усі наведені критерії фінансового лізингу, сторони мають законне право ще на стадії укладення угоди назвати її оперативним лізингом (пп. 14.1.97 ПКУ). Якщо ви чітко зафіксуєте в договорі фразу «Ця операція є оперативним лізингом», то для податкового обліку вона назавжди збереже цей статус. Жодних змін до кінця дії угоди.
Приклад 6. Коли воля сторін перемагає критерії
Підприємство бере в оренду обладнання за 500 000 грн. Загальна сума платежів за договором сягає 550 000 грн. Якщо спиратися лише на математику, ПКУ трактує це як фінансовий лізинг (сума платежів перекриває вартість обладнання). Однак сторони проявили передбачливість і додали в текст рятівне речення: «Сторони домовилися вважати цю операцію оперативним лізингом».
Результат? Для податкової це беззаперечний оперативний лізинг. Бухгалтеру не потрібно відображати операцію як продаж чи придбання активу, він просто фіксує орендні платежі у складі поточних витрат або доходів (пп. 14.1.97 ПКУ).
Приклад 7. Пастка необачності: коли вибір не зроблено
Маємо договір оренди автомобіля на 5 років. Очікуваний строк служби автівки – ті ж самі 5 років. Обов’язковий викуп сторони не прописали, проте загальна сума орендних платежів з лишком перевищує вартість авто. Тип лізингу в документі ніяк не визначений.
Оскільки спрацював тригер «сума платежів більше первісної вартості», а компанії втратили шанс прямо назвати операцію оперативним лізингом, закон автоматично класифікує її як фінансовий лізинг (пп. 14.1.97 ПКУ).
Тому завжди перевіряйте, чи містить ваш договір застереження про «оперативний» статус. Це елементарне формулювання вбереже і орендодавця, і орендаря від головного болю зі складними розрахунками амортизації та податковими різницями. І неважливо, наскільки економічна суть угоди нагадує фінансову операцію. Проте будьте пильні: цей лайфхак рятує виключно від податкових наслідків. У бухгалтерії вам усе одно доведеться орієнтуватися на фактичну сутність за п. 1 розд. I НП(С)БО 14.
Порівняння бухгалтерського та податкового понять
Хоча законодавці вживають терміни «фінансова оренда» та «фінансовий лізинг» як тотожні, правила їхнього розпізнавання в бухобліку та податковому полі кардинально відрізняються (пп. 14.1.97 ПКУ). Бухгалтерський облік копає глибоко в економічну суть, тоді як Податковий кодекс оперує жорсткими формальними метриками і щедро дарує платникам право на добровільний вибір.
Таблиця 4. Порівняльна таблиця критеріїв фінансової оренди
| Ознака | Бухгалтерський облік (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) | Податковий кодекс (пп. 14.1.97 ПКУ) |
| Перехід права власності | Договір гарантує перехід власності в кінці строку оренди | Не є самостійною умовою для визнання. Зазвичай просто супроводжує інші критерії |
| Строк оренди | Угода охоплює більшу частину строку корисного використання активу | Актив амортизується щонайменше на 75% вартості, плюс орендар жорстко зобов’язаний викупити об’єкт |
| Сума платежів | Теперішня (дисконтована) вартість платежів дорівнює справедливій вартості активу або перевищує її | Загальна (номінальна) сума платежів на дату підписання угоди дорівнює первісній вартості активу чи перевищує її |
| Вигідний викуп (BPO) | Орендар планує викупити актив і має право зробити це за ціною, нижчою від ринкової | Відсутній як окремий критерій. Податківці розглядають викуп лише в тандемі з умовою про 75% амортизації |
| Залишкова вартість | Стандарт спеціально її не визначає | На момент завершення договору балансова вартість становить щонайбільше 25% від первісної |
| Право вибору | Абсолютно відсутнє. Класифікація залежить виключно від фактичного виконання критеріїв | Присутнє. Сторони можуть легально домовитися і назвати операцію «оперативною», навіть якщо вона задовольняє всі ознаки фінансової |
Коли виникають розбіжності: «фінансова» – в бухобліку, а «операційна» – в оподаткуванні
Найбільший головний біль бухгалтера починається тоді, коли один і той самий договір бухоблік бачить як фінансову оренду, а податковий – як операційну. На практиці ми стикаємося з цим у двох типових ситуаціях:
- Тривала оренда без обов’язкового викупу. Скажімо, ви взяли актив на 90% його строку служби, але купувати не плануєте. Для стандарту НП(С)БО 14 це стовідсоткова фінансова оренда, бо договір охоплює більшу частину «життя» об’єкта (п. 4 розд. I НП(С)БО 14). А от за ПКУ податківці визнають таку угоду оперативною. Чому? Бо для податкового критерію «строку» замало просто довго користуватися майном – ПКУ вимагає жорстко зафіксувати в договорі зобов’язання орендаря неодмінно придбати цей об’єкт (пп. 14.1.97 ПКУ).
- Використання права на «оперативний» статус. Навіть якщо сума виплат з лишком перекриває ціну активу, ніхто не забороняє сторонам прямо вказати в договорі: «Ця операція є оперативним лізингом» (пп. 14.1.97 ПКУ). У результаті податковий облік фіксує операційну оренду, а в бухгалтерському ми все одно показуємо фінансову, бо орієнтуємося на суть (п. 1 розд. I НП(С)БО 14).
Приклад 8. Розбіжність статусів на практиці
Підприємство орендує верстат на 5 років (тоді як загальний строк служби обладнання – 6 років). У тексті договору немає жодного слова про обов’язковий викуп, як і не вказано конкретний тип лізингу.
У бухобліку: Строк оренди поглинає 83% очікуваного життя верстата. Це класична фінансова оренда. Орендар зобов’язаний зарахувати обладнання на баланс (робимо проведення Дт 10), регулярно нараховувати амортизацію та визнавати зобов’язання (п. 4 розд. I, п. 1 розд. II НП(С)БО 14). Орендодавець своєю чергою проводить у своєму обліку постачання активу.
У податковому обліку: Умова ПКУ про 75% амортизації тут просто не спрацьовує, бо немає зобов’язання щодо викупу. Інші податкові критерії також не дотримані. Тож операція автоматично класифікується як оперативний лізинг (пп. 14.1.97 ПКУ).
Як бачимо, якщо операція має різні статуси у двох площинах, підприємству варто готуватися до складного «подвійного» обліку цього об’єкта. Щоб уникнути цього клопоту, доречно узгоджувати норми договору так, аби статус оренди збігався і для бухгалтерії, і для податкової.
Вплив класифікації на облік: активи, амортизація та витрати
Статус оренди фундаментально змінює обличчя вашої фінансової звітності. Від нього залежить ключове: чи визнає орендар повноцінний актив у балансі, чи просто щомісяця списуватиме витрати за користування майном. Дзеркальна ситуація і в орендодавця – він або продовжує тримати об’єкт на своєму балансі, або списує його. Цей вибір безпосередньо впливає на структуру балансу і, що дуже важливо, на показники ліквідності компанії.
Таблиця 5. Порівняння наслідків для орендаря
| Параметр | Фінансова оренда | Операційна оренда |
| Баланс (актив) | Підприємство визнає актив (Дт 10) за справедливою вартістю або теперішньою вартістю платежів | Об’єкт обліковується виключно на позабалансовому рахунку 01 |
| Баланс (зобов’язання) | Виникає зобов’язання (Кт 531, 61) перед орендодавцем | Жодних зобов’язань у балансі (окрім поточної кредиторки за звітний місяць) |
| Витрати періоду | Складаються з двох компонентів: амортизація активу та фінансові витрати (відсотки) | Формуються виключно з орендної плати за поточний період |
| Амортизація | Нараховує орендар протягом усього строку корисного використання (експлуатації) | Нараховує орендодавець (як законний власник) |
Приклад 9. Як оренда змінює баланс
Компанія орендує складське приміщення, щомісячний платіж – 50 000 грн.
У випадку операційної оренди бухгалтер орендаря щомісяця робить просте проведення: Дт 92 Кт 631 на суму 50 000 грн. Ваш фінансовий результат зменшується рівно на ці 50 000 грн, а баланс залишається чистим – актив на нього не потрапляє.
Якщо ж ми маємо справу з фінансовою орендою, орендар зараховує склад на баланс (скажімо, оцінивши його у 2 000 000 грн). Тепер щомісяця ви нараховуєте амортизацію (наприклад, 30 000 грн) та визнаєте фінансові витрати – відсотки за графіком (ще 15 000 грн). У підсумку щомісячні витрати у фінрезультаті складають 45 000 грн. Натомість ваш баланс суттєво змінився: у ньому з’явився актив на 2 млн грн та солідне зобов’язання перед орендодавцем.
Висновки очевидні. Фінансова оренда «обтяжує» баланс орендаря активами та довгостроковими боргами. Це може погіршити показники закредитованості для банків, але водночас дає змогу гнучко розподіляти витрати через амортизацію. Операційна ж оренда робить баланс візуально «легшим», а сам облік – значно простішим, бо вимагає лише визнання витрат за актом наданих послуг.
ПДВ-наслідки: товар чи послуга?
Для ПДВ-обліку класифікація договору дає відповідь на головне запитання: що саме відбувається з погляду економіки? Продаж майна в розстрочку чи звичайне надання послуги з тимчасового користування? Саме від цього залежить момент нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) і виникнення права на податковий кредит (ПК).
Фінансова оренда (лізинг) з точки зору ПКУ відноситься до постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ). А отже, орендодавець платник ПДВ зобов’язаний нарахувати ПДВ одразу на всю вартість активу в момент його фактичної передачі.
Натомість операційна оренда трактується як класичне постачання послуг (пп. 14.1.185 ПКУ). У цьому разі ПДВ нараховують поступово, з кожним новим орендним платежем.
Таблиця 6. Порівняння правил виникнення зобов’язань та кредиту
| Ознака | Фінансова оренда | Операційна оренда |
| Об’єкт оподаткування | Об’єкт оренди як товар (пп. 14.1.191 ПКУ) | Орендна послуга (пп. 14.1.185 ПКУ) |
| Дата ПЗ (для орендодавця) | Дата фактичної передачі об’єкта орендарю (п. 187.6 ПКУ) | За правилом “першої події”: дата оплати або дата акта (п. 187.1 ПКУ) |
| Дата ПК (для орендаря) | Дата фактичного отримання об’єкта (п. 198.2 ПКУ) | За правилом “першої події”: дата оплати або дата акта (п. 198.2 ПКУ) |
| Відсотки / комісії | Не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.2 ПКУ) | Відсутні як такі (вся сума платежу вважається послугою і обкладається ПДВ) |
Приклад 10. ПДВ і фінансовий лізинг
Підприємство передає обладнання у фінансову оренду 20 травня. За графіком перший транш оплати надійде лише 10 червня.
Оскільки це товарна операція, орендодавець зобов’язаний виписати податкову накладну на всю вартість обладнання саме 20 травня (за датою передачі), абсолютно не чекаючи надходження грошей (п. 187.6 ПКУ). Відповідно, орендар отримує своє законне право на весь ПК також у травні (п. 198.2 ПКУ).
Приклад 11. ПДВ, операційна оренда та аванс
Орендар перерахував аванс за оренду офісного приміщення на три місяці наперед.
Орендодавець одразу нараховує ПЗ за класичним правилом “першої події” – на дату отримання коштів на рахунок (п. 187.1 ПКУ). Це стандартна і звична процедура для послуг.
Приклад 12. Повернення об’єкта фінлізингу
Уявімо, що орендар не впорався з фінансовим навантаженням, не зміг викупити об’єкт і повертає його лізингодавцю. Така операція вважається зворотним постачанням товару (пп. 14.1.191 ПКУ). Тепер колишній орендар виступає в ролі постачальника і нараховує ПЗ, а лізингодавець має повне право відобразити ПК.
Практичні рекомендації для сторін договору
- Стежте за датами в актах приймання-передачі. Під час фінансової оренди саме цей папір (а не рух коштів по банку!) запускає механізм податкової події з ПДВ на всю суму (п. 187.6 ПКУ).
- Обов’язково виділяйте відсотки. У договорах фінансового лізингу чітко розмежовуйте вартість самого активу та суму відсотків. Пам’ятайте: актив оподатковується ПДВ, а відсотки – ні (пп. 196.1.2 ПКУ).
Ціна помилки тут дуже висока. Якщо ви схибите з класифікацією і проведете фінансову оренду як операційну, то не нарахуєте потрібний обсяг ПДВ під час передачі майна. Підсумок – гарантовані штрафи під час податкової перевірки.
Алгоритм дій для бухгалтера
Щоб ідеально відобразити оренду в регістрах і закрити всі податкові ризики, класифікуйте операцію чітко на дату початку строку оренди (п. 4 розд. I НП(С)БО 14). Тримайте під рукою цей покроковий алгоритм та перевірочний чек-ліст.
Крок 1. Тестуємо договір для бухобліку. Проженіть угоду через п’ять критеріїв НП(С)БО 14. Маєте хоча б одне «Так»? Тоді маємо фінансову оренду, значить, актив і зобов’язання повинні лягти на баланс орендаря (п. 4 розд. I, п. 1 розд. II НП(С)БО 14). Відповідно, у орендодавця актив списується з балансу.
Крок 2. Звіряємо податковий статус. Оцініть, чи спрацьовують жорсткі умови фінансового лізингу за Кодексом (пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Крок 3. Шукаємо застереження. Перевірте, чи не скористалися сторони своїм законним правом прямо назвати угоду оперативним лізингом задля податкових цілей (пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Крок 4. Приймаємо рішення про метод обліку. Зіставте результати. Збігаються? Чудово. Ні? Готуйтеся до паралельного обліку: у бухгалтерії ви вестимете фінансову оренду, а в податковому – операційну (або навпаки).
Таблиця 7. Робочий чек-лист класифікації оренди
| Питання для аналізу договору | Відповідь | Наслідок для обліку |
| 1. Чи переходить право власності в кінці строку? | Так / Ні | Якщо «Так» – фінансова в бухобліку (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 2. Чи маємо викуп за ціною, значно нижчою за ринкову? | Так / Ні | Якщо «Так» – фінансова в бухобліку (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 3. Чи займає строк оренди більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди? | Так / Ні | Якщо «Так» – фінансова в бухобліку (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 4. Чи сума платежів дорівнює або перевищує справедливу вартість активу? | Так / Ні | Якщо «Так» – фінансова в бухобліку (п. 4 розд. I НП(С)БО 14) |
| 5. Чи є в тексті рятівна фраза «Ця операція є оперативним лізингом»? | Так / Ні | Якщо «Так» – гарантовано операційна для цілей ПКУ (пп. 14.1.97 ПКУ) |
Приклад 13. Усе збігається
Компанія орендує авто на 4 роки (очікуваний строк служби – 5 років). Умови зобов’язують викупити транспорт після завершення дії договору.
Бухоблік: строк користування становить 80%, тобто, більшу частину корисного використання. Податковий облік: По-перше, строк користування 80%, тобто, об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості; По-друге, наявність обов’язкового викупу. Маємо повний збіг: це фінансова оренда і для бухобліку (п. 4 розд. I НП(С)БО 14), і для податків (пп. 14.1.97 ПКУ).
Приклад 14. Класична розбіжність
Оренда обладнання оформлена на 4 роки (за паспортом воно служить 5 років). Умови щодо викупу немає. Але є фраза: «Сторони вважають цю операцію оперативним лізингом».
Для бухобліку: строк оренди сягає 80% (тобто, строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди), тому це безсумнівна фінансова оренда (п. 4 розд. I НП(С)БО 14).
Для оподаткування: є пряма вказівка сторін про «оперативний» статус. Це оперативний лізинг (пп. 14.1.97 ПКУ).
Андрій КЛИМЧУК,
консультант з обліку та оподаткування
