Українське законодавство передбачає свободу підприємницької діяльності. У ГКУ навіть є спеціальна ст. 43, яка дає змогу суб’єктам господарювання вести будь-який бізнес, не заборонений законом. Однак не все так просто, про що й поговоримо у статті.

Якщо копнути глибше, то можна натрапити на низку, скоріш, обмежень, ніж заборон. І тому підприємцям, як на загальній системі оподаткування, так і на спрощеній, необхідно знати, де закінчується дія ст. 43 ГКУ і починається робота обмежень.

Платники єдиного податку

Для платників єдиного податку встановлено низку вимог, дотримавшись яких можна застосовувати спрощену систему. Це і розмір доходу, і кількість найманих працівників, і види діяльності. Для кожної групи єдинників ці критерії різняться, але вимоги, за порушення яких єдинник змушений буде перейти на загальну систему, однакові для всіх. Серед них, зокрема, здійснення діяльності, яка:

• не дає права перебувати на спрощеній системі;
• не зазначена у реєстрі платників єдиного податку.

Перейти на загальну систему необхідно з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Якщо платник єдиного податку припустився вказаних порушень, то необхідно якнайшвидше подати до контролюючого органу заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного податкового кварталу (пп. 298.2.1 ПКУ). Якщо єдинник добровільно не перейде зі спрощеної системи на загальну, то фіскали анулюють реєстрацію платника єдиного податку відповідно до п. п. 299.10 та 299.11 ПКУ.

Якщо єдинник під час здійснення незареєстрованої діяльності, яка, крім іншого, ще й не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, отримав дохід, то відповідно до п. п. 293.4 – 293.5 ПКУ його необхідно оподаткувати:

• єдинникам I, ІІ та IIІ групи (ФОП) – за ставкою 15 %;
• єдинникам III групи (юрособам) – 6 % або 10 %.

Лайфхак: перш ніж переходити на спрощену систему оподаткування, необхідно проаналізувати перспективи розвитку бізнесу і внести до Єдиного реєстру та Реєстру платників податків всі потенціальні види діяльності. Адже податкове законодавство не передбачає відповідальності за нездійснення зареєстрованої та внесеної до статуту діяльності.

До речі, це підтверджують і податківці у роз’ясненні з розділу 108.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ: наявність у ЄДР або у статуті юрособи видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, без фактичного здійснення не може бути підставою для відмови в реєстрації як платника єдиного податку.

Якщо все ж таки бізнес вийшов за “береги” запланованої та належним чином зареєстрованої діяльності, то новий вид необхідно узаконити. Причому бажано це зробити до того, як буде отримано дохід, інакше переходу на загальну систему оподаткування за підвищеними ставками не уникнути.

Зробити це не складно: спочатку відомості про новий вид діяльності вносяться до ЄДР. Для цього держреєстратору подають реєстраційну картку за формою 3 відповідно до Наказу № 3268/5.

Для внесення змін щодо видів діяльності до Реєстру платників єдиного податку необхідно звернутись до ДФС за місцем реєстрації із заявою, затвердженою Наказом № 1675 (це підтверджують і столичні податківці у листі від 25.02.2016 р. № 1530/О/26-15-12-02-14).

Єдинникам I і II груп заяву зі змінами щодо видів діяльності необхідно подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за місцем, у якому відбулися зміни (п. 298.5 ПКУ).

Єдинники III групи подають заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування

Доходи ФОП на загальній системі оподаткування від видів діяльності, що не внесені до ЄДР, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ПКУ). Це означає, що дохід від незареєстрованої діяльності оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором – 1,5 %.

Утримувати ПДФО з такого доходу буде податковий агент, що його нарахував. Тобто контрагент, який виплатив такий дохід, зобов’язаний утримати ПДФО та належним чином відобразити його у розрахунку за ф. № 1ДФ.

У роз’ясненні з розділу 103.25 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ податківці повідомляють: сума оподатковуваного доходу, виплачена фізичній особі – підприємцю, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу “157”.

Задля уникнення цього підприємець на загальній системі також має внести новий вид діяльності до ЄДР, подавши держреєстратору заяву за формою 11 відповідно до Наказу № 3268/5.

У полі “Перелік змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” поставте позначку навпроти пункту 6 “Зміна видів економічної діяльності”.

У блоці 6 “Зміна видів економічної діяльності” вказується номер коду за КВЕД-2010 нової діяльності. Для цього робиться відповідна позначка у графі “Вкл.”.

З визначенням коду за КВЕД допоможуть Методоснови № 396.

Також не варто забувати про можливість застосування спрощеної системи. Якщо ФОП відповідає критеріям п. 291.4 ПКУ, він може подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. Докладніше про порядок переходу із загальної системи на спрощену можна прочитати у статті “До уваги платників єдиного податку: порядок реєстрації”.

Олена Лутай, експерт, ЛІГА:ЗАКОН

1. ГКУ– Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
2. ПКУ– Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
3. Наказ № 1675– наказ Мінфіну “Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік” від 20.12.2011 р. № 1675.
4. Наказ № 3268/5– наказ Мін’юсту “Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” від 18.11.2016 р. № 3268/5.
5. Методоснови № 396– Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів діяльності, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. № 396.

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!