В листі від 13.05.2026 р. № 2757/ІПК/99-00-24-03-03 ДПС, керуючись ст. 52 ПКУ, розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у зв’зку зі смертю 26.03.2026 працівника, який на зазначену дату перебував на лікарняному, на Товаристві був виданий наказ про звільнення від 01.04.2026. До нарахувань після смерті віднесені лікарняні та компенсація за невикористану відпустку.
В зв’язку із цим платник просить надати індивідуальну податкову консультацію, в якій дати відповіді на питання:
- Чи нараховується єдиний внесок на компенсацію за невикористану щорічну відпустку, нараховану після смерті та виплачену його дочці?
- Чи нараховується єдиний внесок на лікарняні, нараховані після смерті та виплачені його дочці?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
При цьому Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Згідно з пп. 2.2.12 Інструкції № 5 оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством належать до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати.
Разом з цим допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належить до фонду оплати праці (пп. 3.2 Інструкції № 5).
Одночасно, відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зокрема, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абз. 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Крім того, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується КМУ (ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464 (ч. 4 ст. 8 Закону № 2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Разом з цим застрахована особа – фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника. Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не співпадає з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.
Враховуючи викладене, на виплати, які нараховані Товариством померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, єдиний внесок нараховується та сплачується на загальних підставах.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
