Відповідно до пп. 269.1.1 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі.
За договором емфітевзису право власності на земельну ділянку не переходить до іншої особи. Власник лише надає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, власник земельної ділянки залишається платником земельного податку.
Що таке емфітевзис
Відповідно до ст. 102¹ ЗКУ та ст. 395 ЦКУ емфітевзис є речовим правом користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Такий договір надає користувачу право обробляти землю та отримувати результати її використання, однак не змінює власника земельної ділянки.
Саме тому передача земельної ділянки в емфітевзис не впливає на статус платника земельного податку.
Чи застосовується пільга зі сплати земельного податку
Пунктом 281.3 ПКУ передбачено, що власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), які передали їх в оренду платнику єдиного податку групи 4, звільняються від сплати земельного податку на період дії такого договору.
Водночас ця норма поширюється виключно на орендні відносини.
Оскільки емфітевзис не є орендою, а належить до окремого виду речових прав на чуже майно, передача земельної ділянки в емфітевзис, навіть платнику єдиного податку групи 4, не надає власнику права на звільнення від земельного податку.
На що варто звернути увагу
Перед укладенням договору емфітевзису власнику земельної ділянки доцільно врахувати, що обов’язок зі сплати земельного податку залишається за ним протягом усього строку дії договору, якщо інше прямо не передбачено податковим законодавством.
Тому при визначенні економічної доцільності такого договору варто враховувати не лише розмір плати за користування земельною ділянкою, а й витрати, пов’язані зі сплатою земельного податку.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
