ТОВ має додатковий вид діяльності – оптову торгівлю. Наказом про облікову політику встановлено метод вибуття запасів ФІФО. Наказом по підприємству встановили, що розмір торгової націнки становить 3 %, тому окремо рахунок для обліку націнки не вели. Чи не порушили в такому разі правила бухобліку?

Відповідь:

Обрання методу вибуття запасів

Спершу нагадаємо, що при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів (п. 16 НП(С)БО 9):

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Як видно із запитання, підприємство використовує (відповідно до облікової політики) метод ФІФО.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 20 НП(С)БО 9).

Завважте: якщо підприємство здійснює облік вибуття запасів за методом ФІФО, то відповідні товари для продажу потрібно обліковувати за собівартістю, використовуючи при цьому субрахунок 282 “Товари в торгівлі”. У цьому випадку субрахунок 285 “Торгова націнка” не застосовують.

Утім, схоже, що підприємство (як видно зі змісту запитання) стурбоване тим, що поєднувати метод ФІФО і торгову націнку не можна. І не дарма, адже такий підхід є некоректним.

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: