Вікторія Змієнко, головний редактор газети «Зарплата та кадрова справа»
(коментар до листа Мінекономіки від 30.09.2024 № 4701-05/71262-09)
У коментованому листі Мінекономіки розглянуло таку ситуацію.
Працівник, який працює більше року, до відпрацювання чергового робочого року використав щорічну основну відпустку повної тривалості і пізніше, ще до закінчення цього робочого року, використав відпустку без збереження зарплати на підставі ст. 26 Закону про відпустки, дні якої з 24.12.2023 не включають до стажу щорічної основної відпустки.
Наведемо приклад. Працівник за робочий рік 01.09.2023-31.08.2024 у червні 2024 року використав усі дні щорічної основної відпустки — 24 к. дн. Але до закінчення цього робочого року у серпні 2024 року взяв відпустку без збереження зарплати (31 к. дн.) на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Дні такої відпустки не включають до стажу щорічної основної відпустки. Тому за робочий рік 01.09.2023-31.08.2024 працівник заробив не 24 к. дн., а лише 22 к. дн. відпустки:
(366 − 31) к. дн. стажу : 366 × 24 = 21,97 ≈ 22 (к. дн.).
Зверніть увагу, що надання відпустки без збереження зарплати є законним. Роботодавець не мав права відмовити у її наданні через те, що ця відпустка не враховується у стаж, а щорічна відпустка повної тривалості вже надана.
Отже, працівник «перегуляв» 2 к. дн. відпустки. А з 1 вересня 2024 року у працівника починається новий робочий рік (01.09.2024-31.08.2025), за який він вже може взяти знову 24 к. дн. щорічної основної відпустки. Це передбачено ч. 9 ст. 10 Закону про відпустки:
<…>
Джерело: Зарплата та кадрова справа – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
