У період воєнного стану потреба в імпорті товарів посилилась, оскільки певну вітчизняну продукцію з об’єктивних причин доводиться заміщати імпортними товарами. До того ж доводиться ввозити особливі товари енергетичного та іншого оборонного призначення. Водночас у такий нелегкий для нашої країни час валютне регулювання має особливий порядок, та й “валютні” правила змінюються. Про це й поговоримо у статті.
Як розрахуватися з нерезидентом
Почнімо з того, що відповідно до п. 2 Постанови № 18 банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам заборонено проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню. Отже, сьогодні в питаннях валютного регулювання насамперед потрібно орієнтуватися на вимоги Постанови № 18.
На цей момент, як і раніше, розрахунки між резидентами й нерезидентами за імпортними ЗЕД-договорами потрібно проводити тільки через банки (ч. 1 ст. 7 Закону № 2473, п. 31 Положення № 2, п. 16 Положення № 5).
На це звертають увагу й податківці, які в роз’ясненні з категорії 112.02 розділу “Запитання – відповіді з Бази знань” ЗІР (zir.tax.gov.ua) зауважили, що розрахунки між резидентами й нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт, потрібно здійснювати лише через банки в іноземній валюті та гривні.
А в роз’ясненні з категорії 112.02 розділу “Запитання – відповіді з Бази знань” ЗІР (zir.tax.gov.ua) контролери зазначили, що за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку згідно із ч. 1 ст. 14 Закону № 2473 до юридичних осіб (крім уповноважених установ) підлягає застосуванню захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (ч. 4 ст. 14 Закону № 2473).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
